ДО ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ПАРТІЙНОЇ ЕЛІТИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-17-16

Ключові слова:

патрологія, теорія політичних еліт, елітаризм, політичні партії, партійна еліта, партійні системи

Анотація

Проблеми становлення партійної еліти в Україні є актуальним об’єктом дослідження у зв’язку із сучасними та специфічними викликами, які стоять перед політичними структурами країни. Зростання ролі політичних партій у формуванні та реалізації державної політики підкреслює важливість розуміння та вирішення проблем, що впливають на їхню еліту. Метою статті є дослідження основних підходів до проблеми становлення партійної еліти в Україні. Відповідно до мети, сформовано такі завдання: проаналізовати теоретичні засади становлення партійної еліти; виділити основні підходи до періодизації становлення партійної еліти в Україні; охарактеризувати основні особливості сучасної партійної еліти в Україні. Під час аналізу особливостей застосовувалися такі загальнонаукові методи, як методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також метод компаративістики тощо. Установлено, що становлення партійної еліти в Україні відбувалося в кілька етапів, кожен із яких мав свої характерні риси. Зокрема, перші два етапи були пов’язані з розвитком багатопартійності, утворенням перших впливових партій, на наступних етапах відбулося посилення поділу партій за принципом відношення до виконавчої або законодавчої гілок влади. Це призвело до появи не лише понять «парламентські» та «позапарламентські» партії, а й до нового поняття – «партія влади». Згодом в Україні з’явилася можливість оновити партійну еліту новими кадрами, однак поки спостерігається протилежний процес. Парламентські вибори 2019 р. ввели нові тенденції у становлення партійної еліти в Україні, оскільки за досить короткий термін нова політична сила, президентська «Слуга народу», стала популярною в суспільстві та, як наслідок, отримала більшість у Верховній Раді 9-го скликання.

Посилання

Андрусів В. Українська еліта: звідки ноги ростуть. Українська правда. 2009. 11 листопада. С. 12.

Бережна І. Оновлення політичної еліти в Україні: несподіванка обіцяної атаки. Віче. 2010. № 7. С. 27–32.

Видрін Д., Табачник Д. Україна на порозі XXI століття: політичний аспект. Київ : Либідь, 1995. 296 с.

Донцов Д. Вибрані твори : у 10 т. Т. 3. / упоряд., післям., комент. О. Баган. Дрогобич : Відродження, 2011. 329 с.

Дроботун Д. Зміна політичної еліти в контексті результатів виборів до Верховної Ради України ІХ скликання. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2020. № 87. С. 356–362.

Залізняк Л. Державна еліта України. Україна. Наука і культура. 2008. Вип. 34. С. 9–15.

Золкіна М. Євромайдан: передумови масового протесту. Громадська думка. 2014. № 1(21). С. 3–14.

Коротков Д. Становлення політичної еліти України в контексті переходу від тоталітаризму до демократії. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. 2010. Вип. 19. С. 85–95.

Кочубей Л. Сучасні політична еліта та політичний клас: визначення, моделі та особливості становлення. Наукові записки. 2010. Вип. 1. С. 37–54.

Крамазіна М. Українська парламентська еліта: кількісно-якісний аналіз ідентитетів (1990–2019). Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2022. № 14.1(29). С. 59–77.

Купик В. Сучасний організований молодіжний рух в Україні як об’єкт наукового дослідження. Аналітичне мережене видання Центр досліджень проблем громадянського суспільства. URL: http://politika.org.ua/?p=103

Кухта Б. Концепції української елітарності ХХ ст. Політичні еліти і лідери. Львів, 1996. С. 53–59.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів. URL: http://ukrbiblioteka.org/book/листи-до-братів-хліборобів/

Любка А. Волонтери, ветерани АТО, держава: хто проти кого? URL: http://www.blitz.if.ua/?q=-news&id=22419

Макіавеллі Н. Флорентійські хронічки. Державець / пер. з іт. А. Перепаді. Харків : Фоліо, 2007. 511 с.

Мандзій Л. Еліта як категорія політичної науки. Політична еліта: історія та теорія. Львів, 2009. С. 197–216.

Мандзій Л. Історія ідей елітарності. Політична еліта: історія та теорія. Львів, 2009. С. 28–48.

Матушенко О. Вплив політичної та бізнес-еліти на еволюцію ролі та місця політичних партій у політичній системі України. Наукові записки. 2011. Вип. 3. С. 137–147.

Мороко В. Періодизація партійного будівництва в сучасній Україні та формування партійних структур (1991–2009 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2010. Вип. 28. С. 326–331.

Олещенко В. Політичні еліти: особливості формування у період незалежності України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2012. Вип. 3. С. 175–182.

Політичний компас виборця. Партії та блоки на виборах 2002 року. Історична довідка. URL: http://party.civicua.org/index.html

Політичні партії України напередодні парламентських виборів: стан і тенденції. Національна безпека і оборона. 2001. № 12(24). С. 17–22.

Політичні партії України. URL: http://www.drsu.gov.ua/party

Політичні партії як суб’єкт формування політико-управлінської еліти в процесі політичної модернізації : монографія. Харків : Магістр, 2007. 160 с.

Політичні партії як суб’єкт формування політико-управлінської еліти в умовах політичної модернізації. Київ : Парлам. вид-во, 2008. 416 с.

Полохало В. Від авторитаризму до ... авторитаризму? Україна політичному інтер’єрі колишніх радянських республік. Дзеркало тижня. 2004. № 34. С. 12.

Сидоренко М. Категорія «політична еліта»: підходи, критерії, визначення. Наукові записки. 2007. Вип. 35. С. 202–215.

Слабошпицький М. Пейзаж для Помаранчевої революції. Хроніка-колаж. Київ, 2005. 260 с.

Шведа Р. Стан розбудови теорії політичних партій та партійних систем в Україні. Вісник Львівського університету. Філософські науки. 2003. Вип. 5. С. 369–370.

Шульга М. Етапи становлення політичної еліти в Україні в роки незалежності. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2006. № 4. С. 24–37.

Щебрина С. Ґенеза політичних еліт в Україні: сутність, структура, особливості. Запоріжжя, 2011. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-01