ВАЖЛИВІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ДЛЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: БЕЗПЕКОВИЙ ВИМІР EКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-18-30Ключові слова:
ІПСО, інформаційна безпека, кібербезпека, соціальні мережі пропаганда, інформаційні операції, війна, таргетинг, інформаційні атаки, національна безпекаАнотація
Актуальність проблеми. У ХХІ столітті разом зі стрімким зростанням новітніх технологій і поширенням Інтернету виникли нові можливості для комунікацій. Особливо це питання стало актуальним і популярним для людей, які спілкуються на відстані. Зі зростанням популярності спілкування в Мережі почали виникати різноманітні платформи для такого спілкування. Спочатку це були форуми, чати й інші платформи. Але у 2004 році, коли американській студент Марк Цукеберг створив першу всесвітньо популярну соціальну мережу Facebook, усе докорінно змінилося. Із зростанням популярності вказаної соціальної мережі та все більше розвивалася, і для неї інженерами розроблявся все більший функціонал. На базі Facebоok стало можливим створювати окремі тематичні сторінки, групи та розшукувати знайомих людей. За певний час ця соціальна мережа стала популярною серед дуже значної кількості людей у світі. Завдяки її широкому функціоналу нею зацікавились політики, шахраї та спецслужби різних урядів світу. Із розширенням функціоналу соцмережі та зростанням її популярності у світі, її можливості взялися вивчати різні науковці та світові спецслужби. Через можливість «достукатися» до кожного користувача в цій соціальній мережі та таргетувати (спроєктувати) на нього найрізноманітніші меседжі-послання, Facebook (а згодом й інші соціальні мережі) став небезпечним знаряддям маніпуляції і впливу в руках умілих спеціалістів зі спецслужб різних країн. Відому компанію Cambridge Analitica звинуватили в тому, що вона могла втручалася у вибори в усьому світі, викрадаючи в соціальних мережах персональні дані потенційних виборців і маніпулюючи їх думкою за допомогою спеціальних інформаційних технологій. Значна частина даних була отримана Cambridge Analitica саме від компанії Facebook. Інформаційний скандал щодо можливого незаконного використання персональних даних компанією Cambridge Analitica виник у 2017 році після несподіваної для багатьох експертів перемоги в президентських перегонах у США Дональда Трампа. При цьому медійними розслідувачами був виявлений зв’язок між Cambridge Analytica, Facebook і членами команди новообраного президента США Дональда Трампа. У березні 2018 року світові мас-медіа опублікували результати ще декількох розслідувань, які висвітлюють природу досліджень Cambridge Analitica та передачу компанії приватних даних численних користувачів Facebook. Наразі функціонал указаної соцмережі й багатьох інших популярних соціальних мереж став набагато ширшим і потужнішим, аніж це було сім років тому, а тому соціальні мережі почали нести ще більшу небезпеку. І це стосується не тільки окремих користувачів як індивідуальних одиниць. Комплексний підхід ворожих спецслужб тепер несе загрозу й національній безпеці окремих держав загалом. Саме через популярні соціальні мережі, такі як Facebook, Instagram, YouTube, TikTok, Telegram та інші, спецслужби маніпулюють свідомістю людей, організовуючи та проводячи саме через соціальні мережі так звані ІПСО (інформаційні психологічні спеціальні операції). Соцмережі є дуже важливим інструментом у руках спецслужб для проведення ІПСО. Це пов’язано з поширеністю та популярністю соціальних мереж, а також відносною дешевизною таких платформ порівняно з іншими каналами поширення інформації. Мета – проаналізувати розробки українських і світових науковців у сфері дослідження масових комунікацій і соціальних мереж, а також через реальні приклади, вивчити методи й алгоритми застосування інформаційних атак ворога, у яких він через свої ІПСО загрожує національній безпеці, зокрема України. Методи. У межах цієї наукової статті використовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, спостереження, емпіричні знання та порівняння. Результати дослідження. Кінцевою метаю цього наукового дослідження має стати підготовка посібника методичних рекомендацій для пересічного споживача інформаційних послуг (користувача соціальних мереж) і, можливо, працівників спецслужб, де буде розроблено чіткий алгоритм (курс з інформаційної безпеки та інформаційної гігієни), за допомогою якого можна буде навчитись, як не стати черговою жертвою ворожих ІПСО.
Посилання
Авер’янова Н. М. Гібридна війна: російсько-українське протистояння. Молодий вчений. 2017. № 3. С. 30–34.
Алещенко В. Феноменологія гібридної війни та її особливості у виконанні російської федерації: інформаційно-психологічний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2016. № 1. С. 6–11.
Аніщук В. Інформаційна безпека як обʼєкт посягання злочинів проти основ національної безпеки України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2023. № 2.77. С. 139–143.
Арабаджиєв Д. Ю., Сергієнко Т. І. Маніпулювання свідомістю суспільства в умовах інформаційної та гібридної війни в Україні. Гілея: науковий вісник. 2019. № 146 (3). С. 12–15.
Бєльська Т. В., Крюков О. І. Інформаційні війни та інформаційна безпека: загрози та виклики для демократії. 2019.
Богданович В. Ю., Ворович Б. О., Марко Є. І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2018. № 3. С. 44–48.
Благодарний А. М., Штельмах О. В. Організаційні аспекти протидії інформаційній агресії як складовій гібридної війни. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2015. № 3. С. 48–54.
Валюшко І. О. Інформаційна безпека України: трансформація законодавства після російського вторгнення. 2017.
Волос Б. О. Інформаційна безпека України в умовах гібридної війни: внутрішньополітичний аспект. Традиції та інновації. 2017. № 298.
Горбулін В. П. Гібридна війна як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети. 2014. № 4.33. С. 5–12.
Гулай В. В. Загрози інформаційно-психологічній безпеці особи в реаліях інформаційно-психологічної війни як складової гібрідної війни Російської Федерації проти України. Військово-науковий вісник. 2016. № 25. С. 233–244.
Даценко А. Протидія дезінформаційним кампаніям в умовах гібридної війни. Україна в умовах трансформації міжнародної системи. 2019. № 141.
Жарков Я. М., Онищук М. І. Інформаційна боротьба як фактор національної безпеки України. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2015. № 50. С. 87–92.
Іванова В. Трансформація інформаційно-психологічних операцій Російської Федерації з початком повномасштабної агресії проти України. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. 2023.
Кутуза Н. В., Тельпіс Д. М. Дезінформація як складник ІПСО в мегадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення). Записки з українського мовознавства. 2023. № 30. С. 282–292.
Лісовська О. Л. Пріоритети державної інформаційної політики в Україні в умовах гібридної війни. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави. 2019. № 83.
Наместнік В. Соціальні мережі як середовище проведення інформаційно-психологічних операцій противника. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. 2023.
Нофенко А. Гібридна війна Росії проти України: інформаційний наступ та механізми протидії. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2019. № 2 (6). С. 68–77.
Радченко О. В., Чмир Я. І. Гібридна війна як ключова загроза національному суверенітету України. Таврійський науковий вісник. Серія : Публічне управління та адміністрування. 2021. № 3. С. 100–108.
Фурашев В. М. Кіберпростір та інформаційний простір, кібербезпека та інформаційна безпека: сутність, визначення, відмінності. Інформація і право. 2012. № 2 (5). С. 162–169.
Чичеба Д. О., Жовтенко Т. Г., Крет Р. М. Інформаційна безпека як складова національної безпеки. 22. Шульська Н. М., Зінчук Р. С., Кевлюк І. В. Наративи формування зневіри як вияв ворожої інформаційно-психологічної операції: на матеріалі мови ЗМІ. Вчені записки. 2023. № 22023152.
Abdulhamid S.M. et al. Privacy and national security issues in social networks: the challenges. arXiv preprint arXiv:1402.3301. 2014.
Belova G., Georgieva G. Fake news as a threat to national security. International conference knowledgebased organization. 2018. Vol. 24, № 1.
Choobineh J. et al. Management of information security: Challenges and research directions. Communications of the Association for Information Systems. 2007. Vol. 20, № 1. P. 57.
Kramer F. D., Starr S.H., Wentz L. K. (Eds.). Cyberpower and national security. Potomac Books, Inc., 2009.
