БІДНІСТЬ ПРИМОРДІАЛІЗМУ ТА РЕЛЯТИВНІСТЬ КОНСТРУКТИВІЗМУ – ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПІДХОДІВ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

У статті здійснено аналіз двох основних наукових підходів до дослідження національної ідентичності – примордіалізму та соціального конструктивізму. На основі класичних наукових праць іноземних учених Е. Шилза, К. Гірца, Б. Амбедкара, П. ван ден Берга, Дж. Д. Еллера і Р. М. Коґлана, П. Джеймса, П. Бергера, Т. Лукмана та сучасних українських дослідників М. Степика, М. Козловця та Н. Костенко показано, що примордіалізм, попри свій вплив на науковий дискурс середини ХХ ст., втратив пояснювальний потенціал через есенціалізм, апріорність та ірраціональність. Водночас соціальний конструктивізм відкрив ширші можливості для дослідження суті, чинників формування та соціально-політичної динаміки ідентичності, але виявив низку проблемних питань, зокрема щодо меж і механізмів конструювання, особливо в контексті формування політики ідентичності. Методологічну основу статті становлять порівняльний та історико-генетичний методи, дискурс-аналіз і елементи системного підходу. У підсумку обґрунтовано, що сучасні дослідження національної ідентичності потребують виходу за межі примордіалістських редукцій, уникнення конструктивістських релятивізацій та пошуку ефективних рішень для формування стійкої та ефективної державної політики у сфері утвердження національної ідентичності, а також у сфері інформаційної безпеки та національно-патріотичного виховання.