ГЛОБАЛЬНИЙ СТАНДАРТ АВТОРИЗАЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ІНФРАСТРУКТУРА: ОГЛЯД, ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ

Анотація

Стаття висвітлює компонент Diia OAuth інтегрованої системи електронної ідентифікації України (ID.GOV.UA) як один із ключових вузлів, необхідних для практичної реалізації концепції «Government as a Platform» (Тім О’Райлі) [5]. Ця концепція передбачає, що держава концентрується на створенні базової цифрової інфраструктури: відкритих реєстрів, стандартизованих API та сервісів електронної ідентифікації, натомість екосистема приватних і громадських розробників будує кінцеві застосунки для громадян. Центральну увагу приділено Diia OAuth, який слугує державним API-шлюзом для безпечної автентифікації та авторизації користувачів, відкриваючи розробникам можливість інтегрувати перевірені ідентифікаційні дані у власні цифрові послуги. Результати підтверджують, що Diia OAuth, залишаючись сумісною з базовою логікою authorization code flow протоколу OAuth 2.0, одночасно враховує локальні правові та архітектурні вимоги. Водночас відсутність параметра scope у національній імплементації викликає занепокоєння, адже саме він забезпечує гнучке розмежування прав доступу та надає авторизації більшу глибину, а не зводить процес лише до автентифікації. Використання світових стандартів формує відкрите середовище, у якому приватний сектор може створювати інноваційні цифрові послуги, що підвищуватимуть ефективність публічних сервісів і сприятимуть технологічному прогресу, зокрема у такій сфері, як електронне голосування. Практична цінність полягає у формулюванні рекомендацій щодо подальшої стандартизації державних API та підтримки екосистеми приватних розробників. Окрему увагу приділено трирівневій моделі довіри, що поєднує технічну стійкість протоколу з юридичною значущістю ідентифікаційних даних.