ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ВИКЛИКИ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (1918–1923)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-18-19Ключові слова:
Українська Народна Республіка, Західно-Українська Народна Республіка, Антанта, США, Росія, дипломатія, міжнародні відносини, геополітика, інкорпораціяАнотація
Проголошений світовими лідерами принцип самовизначення народів не став основою повоєнного національно-державного розмежування, зокрема в Центрально-Східній Європі, де після розпаду великих монархій 1917−1918 рр. відновлено низку національних держав. Тож у 1918–1923 рр. українська етнічна територія, насамперед соборної УНР, за підтримки Антанти була переділена Польщею, Румунією, Чехословаччиною, Угорщиною і більшовицькою Росією, яка уклала Брестський мир із переможеною Німеччиною і до Ризької угоди перебувала в міжнародній ізоляції. Лідери країн Заходу не повірили в державні потуги роз’єднаного політикуму УНР і ЗУНР, як і в монархічні плани Гетьманату, який лавірував між німецькими й білогвардійськими повоєнними стратегіями. Роль санітарного кордону проти можливих експансій більшовицької Росії (згодом СРСР) країни Антанти відвели відродженій 1918 р. Польщі, з якою Франція 1921 р. уклала політичний договір і військову конвенцію. Паризька й наступні мирні конференції розглядали повоєнну долю України переважно в руслі вирішення польської чи російської проблеми. Певний час уряд ЗУНР підтримали Велика Британія та Чехословаччина, але, враховуючи слабкість і короткочасну діяльність наддніпрянських і галицьких урядів, вони віддали перевагу польському варіанту розв’язання східногалицької проблеми. Уряд США, враховуючи історичну спадщину Російської імперії та Речі Посполитої, недооцінив необхідність відродження самостійної України, творення нового балансу сил на сході Європи.
Посилання
М. Мушинка. Академік Станіслав Дністрянський 1870–1935. Біобібліографія упоряд. Київ, 1992. 113 с.
Алексієвець Л. Польща: утвердження незалежної державності. 1918−1926. Тернопіль, 2006. 448 с.
Гетьманчук М. Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920–1939 рр. Львів, 1998. 428 с.
Голубко В. Варшавський договір 1920 р. та його перспективи у візії західноукраїнських політиків. Україна модерна. 2002. Вип. 7. С. 92–94.
Гуцал П. Українська еміграція Канади і США та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях (1914–1923) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2005. 20 с.
Ґеник М. Польський національний комітет у м. Париж. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2020. Т. 3. С. 198.
З історії революційного руху у Львові: док. і мат. / відп. ред. І. Крип’якевич. Львів, 1957. 796 с.
Завада І. Ризький договір і Україна. Історичний нарис. Львів, 2000. 202 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923 / відп. ред. О. Карпенко. Івано-Франківськ, 2005. Т. 3. Кн. 1. 644 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923 / відп. ред. О. Карпенко. Т. 3. Кн. 2. Івано-Франківськ, 2005. 680 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Ілюстрована історія / гол. ред. М. Кугутяк. Львів, 2008. 524 с.
Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія: у 4 т. / ред. рада: М. Кугутяк, М. Литвин, О. Рафальський, І. Цепенда (та ін.). Івано-Франківськ, 2018−2021.
Історія Львова / відп. ред. Я. Ісаєвич. Львів, 2007. Т. 3. 576 с.
Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918–1920 років. Київ, 1997. 336 с.
Колянчук О. За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 років. Місця пам’яті в Польщі. Дрогобич, 2018. 288 с.
Кордуба М. Щоденник 1918–1925. Львів, 2021. 688 с.
Красівський О. За Українську державу і церкву. Громадська та суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького у 1919–1923 рр. Львів, 1996. 84 с.
Литвин М. ЗУНР і Галицька СРР у геостратегії Росії. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2009. Вип. 18. С. 101−118.
Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів, 1995. 368 с.
Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. Відень, 1922. 228 с.
Лось Я.-С. Українська справа у спогадах, листуванні й публіцистиці. Вибрані твори. Київ, 2018. 340 с.
Назарук О. Галицька делегація в Ризі. 1920 р. Спомини учасника. Львів, 1930. 170 с.
Новосьолов О. Румунія. Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923. Енциклопедія. Т. 3. С. 366−370.
Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940). Ілюстрований біографічний нарис. Львів, 2013. 400 с.
Павлюк О. Боротьба України за незалежність і політика США (1917–1923). Київ, 1996. 188 с.
Петрушевич Є., Левицький К. Напрямова нашої політики. Український прапор. 1922. 5 серпня.
Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ ст.). Київ ; Нью-Йорк, 2006. 672 с.
Росія – Україна: зради, союзи, війни / Відп. ред. М. Литвин. Львів, 2022. 798 с.
Соляр І. Комітет оборони західноукраїнських земель (1923). Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Івано-Франківськ, 1997. С. 102–105.
Соляр І. Радянофільство у Західній Україні (1920-ті рр.). Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 55−67.
Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. Львів, 1999. 232 с.
Уряди України у ХХ ст. / Відп. ред. В. Смолій. Київ, 2001. 607 с.
Цепенда І., Кугутяк М. Генуезька конференція. 10.04−19.05.1922. Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2018. Т. 1. С. 352−354.
Швагуляк М. До історії українсько-польських переговорів у 1921 році. Місія Тита Войнаровського. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 233: Праці історично-філософської секції. Львів, 1997. С. 131–133.
