WESTERN UKRAINIAN CHALLENGES TO THE VERSAILLES-WASHINGTON SYSTEM OF INTERNATIONAL RELATIONS (1918–1923)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-18-19Keywords:
Ukrainian People’s Republic, Western Ukrainian People’s Republic, Entente, USA, Russia, diplomacy, international relations, geopolitics, incorporationAbstract
The principle of self-determination of peoples proclaimed by world leaders did not become the basis for post-war national and state demarcation, particularly in Central and Eastern Europe, where a number of national states were restored after the collapse of the great monarchies of 1917–1918. Thus, in 1918–1923, the Ukrainian ethnic territory, primarily that of the united Ukrainian People’s Republic, was redistributed by Poland, Romania, Czechoslovakia, Hungary, and Bolshevik Russia, which had signed the Brest Peace with defeated Germany and was in international isolation until the Riga Agreement. Western leaders did not believe in the state power of the disunited politicians of the UPR and ZUNR, nor in the monarchist plans of the Hetmanate, which was manoeuvring between German and White Guard postwar strategies. The Entente countries assigned the role of a sanitary frontier against the possible expansion of Bolshevik Russia (later the USSR) to the revived Poland in 1918, with which France signed a political treaty and a military convention in 1921. The Paris and subsequent peace conferences considered the postwar fate of Ukraine, as a rule, in the context of solving the Polish or Russian problem. For some time, the ZUNR government was supported by the UK and Czechoslovakia, but given the weakness and short-lived nature of the governments of the Dnipro and Galicia, they preferred the Polish solution to the Eastern Galician problem. The US government, taking into account the historical heritage of the Russian Empire and the Polish-Lithuanian Commonwealth, underestimated the need to revive an independent Ukraine and create a new balance of power in Eastern Europe.
References
М. Мушинка. Академік Станіслав Дністрянський 1870–1935. Біобібліографія упоряд. Київ, 1992. 113 с.
Алексієвець Л. Польща: утвердження незалежної державності. 1918−1926. Тернопіль, 2006. 448 с.
Гетьманчук М. Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920–1939 рр. Львів, 1998. 428 с.
Голубко В. Варшавський договір 1920 р. та його перспективи у візії західноукраїнських політиків. Україна модерна. 2002. Вип. 7. С. 92–94.
Гуцал П. Українська еміграція Канади і США та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях (1914–1923) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Львів, 2005. 20 с.
Ґеник М. Польський національний комітет у м. Париж. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2020. Т. 3. С. 198.
З історії революційного руху у Львові: док. і мат. / відп. ред. І. Крип’якевич. Львів, 1957. 796 с.
Завада І. Ризький договір і Україна. Історичний нарис. Львів, 2000. 202 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923 / відп. ред. О. Карпенко. Івано-Франківськ, 2005. Т. 3. Кн. 1. 644 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923 / відп. ред. О. Карпенко. Т. 3. Кн. 2. Івано-Франківськ, 2005. 680 с.
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Ілюстрована історія / гол. ред. М. Кугутяк. Львів, 2008. 524 с.
Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія: у 4 т. / ред. рада: М. Кугутяк, М. Литвин, О. Рафальський, І. Цепенда (та ін.). Івано-Франківськ, 2018−2021.
Історія Львова / відп. ред. Я. Ісаєвич. Львів, 2007. Т. 3. 576 с.
Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918–1920 років. Київ, 1997. 336 с.
Колянчук О. За нашу і вашу свободу. Учасники українських визвольних змагань 1917–1921 років. Місця пам’яті в Польщі. Дрогобич, 2018. 288 с.
Кордуба М. Щоденник 1918–1925. Львів, 2021. 688 с.
Красівський О. За Українську державу і церкву. Громадська та суспільно-політична діяльність митрополита Андрея Шептицького у 1919–1923 рр. Львів, 1996. 84 с.
Литвин М. ЗУНР і Галицька СРР у геостратегії Росії. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2009. Вип. 18. С. 101−118.
Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. Львів, 1995. 368 с.
Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. Відень, 1922. 228 с.
Лось Я.-С. Українська справа у спогадах, листуванні й публіцистиці. Вибрані твори. Київ, 2018. 340 с.
Назарук О. Галицька делегація в Ризі. 1920 р. Спомини учасника. Львів, 1930. 170 с.
Новосьолов О. Румунія. Західно-Українська Народна Республіка 1918−1923. Енциклопедія. Т. 3. С. 366−370.
Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940). Ілюстрований біографічний нарис. Львів, 2013. 400 с.
Павлюк О. Боротьба України за незалежність і політика США (1917–1923). Київ, 1996. 188 с.
Петрушевич Є., Левицький К. Напрямова нашої політики. Український прапор. 1922. 5 серпня.
Піскун В. Політичний вибір української еміграції (20-ті роки ХХ ст.). Київ ; Нью-Йорк, 2006. 672 с.
Росія – Україна: зради, союзи, війни / Відп. ред. М. Литвин. Львів, 2022. 798 с.
Соляр І. Комітет оборони західноукраїнських земель (1923). Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. Івано-Франківськ, 1997. С. 102–105.
Соляр І. Радянофільство у Західній Україні (1920-ті рр.). Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 55−67.
Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. Львів, 1999. 232 с.
Уряди України у ХХ ст. / Відп. ред. В. Смолій. Київ, 2001. 607 с.
Цепенда І., Кугутяк М. Генуезька конференція. 10.04−19.05.1922. Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія. Івано-Франківськ, 2018. Т. 1. С. 352−354.
Швагуляк М. До історії українсько-польських переговорів у 1921 році. Місія Тита Войнаровського. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. 233: Праці історично-філософської секції. Львів, 1997. С. 131–133.