ГАСТРОДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНИ ЯК МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ ТА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ АСИМЕТРІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2312-1815/2026-23-7

Ключові слова:

гастродипломатія, публічна дипломатія, культурна дипломатія, імідж, комунікація, асиметрія, Україна, м’яка сила

Анотація

У статті розглядається гастродипломатія України як одна із складових публічної дипломатії в умовах асиметричної міжнародної взаємодії. Метою дослідження є визначення ролі гастродипломатії у формуванні міжнародного іміджу держави та розвитку зовнішньополітичної комунікації. Показано, що в сучасних міжнародних відносинах зростає значення нематеріальних інструментів впливу, зокрема культури та комунікації, що дозволяє державам із обмеженими ресурсами посилювати свою міжнародну присутність.У роботі узагальнено основні підходи до розуміння гастродипломатіїта проаналізовано теоретичні підходи до трактування асиметрії в міжнародних відносинах. Обґрунтовано, що асиметрія впливає не лише на розподіл ресурсів між державами, але й на вибір стратегій зовнішньополітичної діяльності та комунікації. Визначено, що в умовах асиметрії гастродипломатія виконує не лише репрезентативну, але й компенсаторну функцію, дозволяючи державам впливати на міжнародне середовище через культурні та символічні ресурси. Вона також сприяє встановленню неформальних контактів і розширенню комунікаційних можливостей поза межами традиційної дипломатії. На прикладі України показано, що гастродипломатія реалізується через популяризацію національної кухні, діяльність дипломатичних установ, участь у міжнародних заходах, а також через ініціативи діаспори та цифрові комунікації. Зроблено висновок, що гастродипломатія виступає механізмом формування позитивного міжнародного іміджу та розвитку зовнішньополітичної комунікації, що дозволяє Україні посилювати свою міжнародну присутність регіонального міжнародного порядку.

Посилання

Chapple-Sokol S. Culinary diplomacy: breaking bread to win hearts and minds The Hague Journal of Diplomacy. 2013. Vol. 8, No. 2. P. 161–183. URL: https://doi.org/10.1163/1871191X-12341244

Cull N. J. Public diplomacy: taxonomies and histories The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. 2008. Vol. 616, No. 1. P. 31–54. URL: https://doi.org/10.1177/0002716207311952

Lake D. A. Hierarchy in international relations. Cornell University Press, 2009. 312 p.

Mearsheimer J. J. The tragedy of great power politics. W. W. Norton & Company, 2001. 555 p.

Melissen J. (Ed.). The new public diplomacy: soft power in international relations. Palgrave Macmillan, 2005. 221 p.

Nye J. S. Soft power: the means to success in world politics. PublicAffairs, 2004. 208 p.

Rockower P. S. Recipes for gastrodiplomacy Place Branding and Public Diplomacy. 2012. Vol. 8, No. 3. P. 235–246. URL: https://doi.org/10.1057/pb.2012.17

Food as ambassador: Thailand’s gastrodiplomacy campaign The Economist. 2002. URL: https://www.economist.com

Culture of Ukrainian borscht cooking: inscribed on the Urgent Safeguarding List [Електронний ресурс] UNESCO. 2022. URL: https://ich.unesco.org/en/RL/culture-of-ukrainian-borscht-cooking-01852

Waltz K. N. Theory of international politics. Addison-Wesley, 1979. 251 p.

Wendt A. Social theory of international politics. Cambridge University Press, 1999. 429 p. URL:https://doi.org/10.1017/CBO9780511612183

Womack B. China and Vietnam: the politics of asymmetry. Cambridge University Press, 2006. 281 p.

Womack B. Asymmetry and international relationships. Cambridge University Press, 2016. 220 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-27