ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексний і системний аналіз трансформації політичної комунікації в умовах інформаційної війни, яка в сучасних реаліях постає як один із ключових інструментів забезпечення національної безпеки, суспільної стійкості та політичної легітимності. Особливу увагу приділено дослідженню функціонування комунікаційних процесів у сучасному інформаційному середовищі України та країн Європейського Союзу з урахуванням впливу цифровізації, розвитку соціальних медіа та поширення гібридних інформаційних загроз. Методологічну основу дослідження становлять аналіз і синтез наукових джерел, вивчення нормативно-правових актів, порівняльний та системний підходи, а також контент-аналіз інформаційних процесів і комунікаційних практик. У результаті дослідження встановлено, що сучасні інформаційні загрози мають комплексний, багаторівневий і гібридний характер та реалізуються через поєднання дезінформації, пропаганди, психологічних впливів і цілеспрямованих інформаційних операцій. Обґрунтовано ефективність багаторівневої моделі протидії дезінформації, яка інтегрує оперативні інструменти реагування (фактчекінг, спростування), превентивні підходи (пребанкінг, інокуляція), а також стратегічні механізми, зокрема розвиток стратегічних комунікацій і підвищення рівня медіаграмотності населення. Доведено, що визначальним критерієм ефективності таких заходів є не лише обсяг спростованої інформації, а передусім рівень довіри громадян до інституцій та їхня здатність до критичного осмислення інформації і стійкість до маніпулятивних впливів. Акцентовано на зростанні ролі стратегічних комунікацій як інтегруючого елементу державної інформаційної політики, що забезпечує узгодженість меседжів і формування довгострокових наративів, а також підкреслено значення ефективної взаємодії держави, медіа та громадянського суспільства. Визначено, що перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом впливу технологій штучного інтелекту на інформаційні процеси та вдосконаленням механізмів формування когнітивної стійкості суспільства.