HYBRID WARFARE IN UKRAINE: CONTEMPORARY APPROACHES
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-17-23Keywords:
social networks, information security, national security, Facebook, propaganda, hybrid warfare, warAbstract
With the rapid development of computer (and not only) technologies, humanity has been progressing rapidly on all fronts. The theater of military operations is no exception, where hybrid warfare is taking on new dimensions and spreading to previously unexplored directions. Taking the example of the Russo-Ukrainian war and analyzing its genesis, it becomes clear that it started long before the active phase in 2014. This unquestionably hybrid war was preceded by years of informational, cultural, and economic expansion. Russian television channels and other mass media continuously operated in Ukraine, broadcasting pro-Kremlin narratives to Ukrainians in practically a 24/7 mode, portraying «brotherly nations,» a shared history, and culture. Russian popular artists and musicians freely performed in Ukraine, and powerful Russian companies effortlessly bought and absorbed less economically developed Ukrainian businesses. Alongside trade and gas «wars,» this all contributed to the hybrid war against Ukraine since the 1990s and the early 2000s. This complex set the groundwork for what we all witnessed during the «anti- Maidan» in 2013 and in Donbas in 2014. After the armed conflict started in Donbas, Ukraine banned the entry of notorious Russian artists who supported the occupation of Crimea and armed intervention in Donetsk and Luhansk regions. Furthermore, in 2017, Ukrainian authorities banned Russian social networks «Odnoklassniki» and «VKontakte,» along with several Russian TV channels. However, after the beginning of full-scale war, Russian information intervention took on new dimensions. Currently, numerous and powerful bot farms are working against Ukraine and its allies, carrying out precise information attacks in sensitive areas. They deliberately provoke internal conflicts, sow distrust and disillusionment among ordinary citizens towards Ukrainian authorities and the government. Now more than ever, the issue of researching threats to our national security through the lens of social networks is crucial. It is essential to study the psychological impact of enemy propaganda on users and develop tools to combat hostile narratives. Algorithms and methodological materials need to be designed and researched to neutralize the work of enemy bot farms and developers of information psychological special operations. With each passing day, enemy propaganda becomes more powerful, posing a direct threat to the National Security of Ukraine.
References
Авер’янова Н.М. Гібридна війна: російсько-українське протистояння. Молодий вчений. 3 (2017): 30–34.
Арабаджиєв, Д.Ю., Сергієнко Т.І Маніпулювання свідомістю суспільства в умовах інформаційної та гібридної війни в Україні. Гілея. 146 (3) (2019): 12–15.
Алещенко, В. Феноменологія гібридної війни та її особливості у виконанні російської федерації: інформаційно-психологічний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки» 1 (2016): 6–11.
Бартош Н.В. Актуальні питання удосконалення реалізації державної інформаційної політики України в умовах гібридної війни. Публічне урядування 3 (28) (2021): 17–24.
Бєльська Т.В. Збірник Національного університету цивільного захисту України (2019): 3–11.
Вєдєнєєв Д.В., Семенюк О.Г. Формування концептуальних та функціональних передумов гібридної конфліктності як загрози національній безпеці України: ретроспективний аналіз : монографія. Київ : ДП «ІНФОТЕХ», 2020. 274 с.
Вєдєнєєв Д., Сегеда С. Історико-теоретичні витоки поглядів на сутність війн (конфліктів) неконвенційного концептуального типу (1970-ті – початок 2000-х рр.). Воєнно-історичний вісник (2022)1: 161–181.
Войтович Н. Розвиток навичок критичного мислення та медіаграмотності у населення як спосіб протидії російській агресії в інформаційній війні. Журналістика майбутнього: виклики, тенденції, перспективи (2022): 297.
Войтко О.В., Солонніков В.Г. Державна інформаційна політика основа забезпечення інформаційної безпеки в умовах гібридної війни. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави (2021):19.
Войціховський А.В. Інформаційна безпека як складова системи національної безпеки (міжнародний і зарубіжний досвід). 2020.
Горбулін В.П. «Гібридна війна» як ключовий інструмент російської геостратегії реваншу. Стратегічні пріоритети 4.33 (2014): 5–12.
Даценко А. Протидія дезінформаційним кампаніям в умовах гібридної війни. Україна в умовах трансформації міжнародної системи (2019): 141.
Жадько В.О. та ін. Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки : навчальний посібник. (2018).
Загуменна, Ю.О., Расторгуєва Н.О. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в умовах глобалізації та гібридної війни проти України. Харківський національний університет внутрішніх справ: 25 років досвіду та погляд у майбутнє (1994–2019 рр.) : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. до 25-річчя створення ун-ту, м. Харків, 22 листопада 2019 р. Харків, 2019. С. 180–181.
Іванова В. Трансформація інформаційно-психологічних операцій Російської Федерації з початком повномасштабної агресії проти України. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : ІV міжнар. наук.-практ. конф. 2023.
Іванова Н.Г., Андрусишин Ю.І., Паливода О.О. Захист від негативних інформаційно-психологічних впливів в умовах гібридної війни. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави 1–3 (28–30) (2020): 76–82.
Люля В.С., Огінська М.М. Забезпечення інформаційної безпеки в соціальних мережах. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави (2019): 321.
Мануйлов Є.М., Прудникова О.В. Інформаційно-культурна безпека України в умовах «гібридної війни». Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія «Філософія, філософія права, політологія, соціологія» 1.32 (2017): 26–36.
Мехед Д., Мехед Д. Інформаційна безпека в соціальних мережах. Методи поширення інформації в соціальних мережах. (2015).
Митко A.M., Кольцова І.І. Інформаційний тероризм як інструмент впливу на інформаційний конформізм в глобальному середовищі. Політичне життя 2 (2018): 135–139.
Пасічний Р. Медіаграмотність як чинник протистояння ворожим інформаційно-психологічним операціям. Стратегічні комунікації у сфері забезпечення національної безпеки та оборони: проблеми, досвід, перспективи : ІV міжнар. наук.-практ. конф. 2023.
Пилипчук В.Г. Забезпечення інформаційної безпеки України: сучасні тенденції та проблеми. Запобігання новим викликам та загрозам інформаційній безпеці України: правові аспекти : матеріали наук.-практ. конф. Vol. 6. 2016.
Проноза І.І., Проноза І.І. Інформаційна війна: сутність та особливості прояву. (2018).
Шульська Н.М., Зінчук Р.С., Кевлюк І.В. Наративи формування зневіри як вияв ворожої інформаційно-асихологічної операції: на матеріалі мови ЗМІ. Вчені записки (2023):152.
Anghel, Iulia. Social Media as Hybrid Warfare Tool–Putting Russia’s Informational Strategy in Context. Romanian Military Thinking 1.1 (2020): 62–81. (6)
Aslam, Shahbaz, Noor Hayat, and Arshad Ali. Hybrid warfare and social media: need and scope of digital literacy. Indian Journal of Science and Technology 13.12 (2020): 1293–1299. (8)
Kramer, Franklin D., Stuart H. Starr, and Larry K. Wentz, eds. Cyberpower and national security. Potomac Books, Inc., 2009.
Yanchenko, Kostiantyn, et al. Repressed Opposition Media or Tools of Hybrid Warfare? Negotiating the Boundaries of Legitimate Journalism in Ukraine Prior to Russia’s Full-Scale Invasion. The International Journal of Press/Politics (2023).
