ГІБРИДНІ ЗАГРОЗИ ЯК ВИКЛИКИ БЕЗПЕКОВІЙ ПОЛІТИЦІ ЄС

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-7

Ключові слова:

інформаційне суспільство, інформаційна безпека, гібридні загрози, гібридні виклики, протидія гібридним загрозам, Європейський Союз

Анотація

Стаття присвячена питанням стійкості ЄС до гібридних загроз з інституційної, правової та соціальної точок зору. Автори намагаються окреслити особливості загальноєвропейського підходу до протидії гібридним загрозам і наголошують на потребі в лідерстві ЄС у встановленні стандартів інформаційної безпеки. Основна мета дослідження полягає у з’ясуванні способів і методів ЄС із запобігання гібридним загрозам із метою забезпечення інформаційної безпеки. Серед поставлених завдань виокремлюються такі: розглянути особливості формування інформаційної безпеки в ЄС; виокремити понятійну специфіку «гібридних загроз» і зосередити увагу на аналізі інституційної спроможності ЄС щодо протидії гібридним викликам. У першій частині статті розглядається стан формування інформаційної політики Європейського Союзу, а саме загальноєвропейські підходи та спеціалізовані структури захисту. Друга частина дослідження присвячена визначенню поняття «гібридні загрози» та «протидія гібридним загрозам». Автори вказують на переважання «м’якого підходу» в межах політики ЄС, зосередженого на взаємодії та діалозі. Окремо звернено увагу на становлення інституційно-правової бази протидії гібридним загрозам і напрацюванню міжінституційної взаємодії із НАТО. За результатами підсумовано актуальні критичні фактори вразливості, що підкреслюють необхідність проактивної політичної участі та виділення ресурсів з боку ЄС із метою реагування та попередження гібридних викликів і загроз.

Посилання

Угрин Л. Інформаційна політика. Політологія: навч. енцикл. слов.-довід. для студентів ВНЗ І–IV рівнів акредитації / за наук. ред. д-ра політ. наук Н. М. Хоми [В. М. Денисенко, О. М. Сорба, Л. Я. Угрин та ін.]. Львів : Новий Світ-2000, 2014. С. 270.

Твердохліб О. С. Європейський підхід до розроблення інформаційної політики держави актуальні проблеми. Економіка. 2016. № 3 (177). С. 429-435. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ape_2016_3_51.pdf.

Троян С. Інформаційно-безпекова політика Європейського Союзу. Зовнішні справи : суспільно-політичний журнал. 2019. № 2/3. С. 28–32.

Таран Є. Політика забезпечення інформаційної безпеки у США та ЄС: досвід для України. Вісник Львівського університету. Серія: Філософсько-політологічні студії. 2019. Вип. 25. С. 170–175. URL: http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/25_2019/25.pdf.

Копійка М. В. Стратегічні ризики інформаційної безпеки європейських країн. Міжнародні та політичні дослідження. 2019. Вип. 32. С. 85–102. URL: https://doi.org/10.18524/2304-1439.2019.32.173847.

Gresse G. Protecting Europe against hybrid threats. 2019. URL: https://ecfr.eu/wp-content/uploads/6_Protecting_Europe_against_hybrid_threats.pdf.

Hybrid COE. Countering disinformation: News media and legal resilience. Hybrid CoE Papers. 2019. URL: https://www.hybridcoe.fi/wp-content/uploads/2020/07/News-Media-and-Legal-Resilience_2019_HCPaper-ISSN.pdf.

Kalniete S., & Pildegovičs T. Strengthening the EU’s resilience to hybrid threats. European View. 2021. 20 (1). Р. 23–33.

Міжнародний досвід протидії гібридним загрозам: законодавче регулювання та організації з питань стратегічних комунікацій. Інформаційна довідка, підготовлена Європейським інформаційно-дослідницьким центром. URL: https://infocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/29377.pdf.

Тихомирова Є. ЄС: проекти з протидії сфабрикованим новинам. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2019. № 1 (5). URL: https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/90.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-22

Номер

Розділ

ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ