THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS OF INFORMATION SECURITY RESEARCH
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-8Keywords:
IPSO, information security, cybersecurity, social media propaganda, information operations, war, hybrid warfare, history, information attacks, national securityAbstract
The article discusses Ukraine’s transition from a post-industrial society to an information society, which poses new challenges and threats to the country. The Russian Federation is using hybrid warfare in Ukraine, which includes information attacks by spreading false or partially true information, manipulating facts, and sowing panic and discord. The purpose of the study is to investigate the algorithm of the enemy’s information attack and to develop a programme of counteraction to the aggressor. The research methods used are analysis, synthesis, empirical knowledge and comparison. The study resulted in the development of an algorithm for determining the reliability of disseminated information and detecting enemy information attacks. This algorithm helps to distinguish genuine information from the result of enemy information operations.
References
Архипов О. Є., Архипова Є. О. Особливості розуміння понять «інформаційна безпека» та «безпека інформації». Інформаційні технології та безпека: основи забезпечення інформаційної безпеки (ІТБ-2014): Матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної конференції. Київ : ІПРІ НАН України, 2014. С. 18–30.
Богданович В. Ю., Ворович Б. О., Марко Є. І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 2018. № 3, с. 44–48.
Боднар І. Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Mechanism of Economic Regulation, 2014. № 1, с. 68–75.
Булаєв В. П. Теоретико-методологічні засади дослідження адміністративно-правового регулювання діяльності інформаційних служб системи МВС України. Laws and Administrative Measures on Information Services of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. 2018.
Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Система інформаційної безпеки України: онтологічні виміри. Інформація і право. № 1 (24). 2018. С. 89–103.
Колгатин А. Г. Інформаційна безпека в системах відкритої освіти. Освітні технології та суспільство. 2014. Т. 17, № 1. С. 417–425.
Лисенко Сергій. Історія досліджень інформаційної безпеки як об’єкта правовідносин. Supremația Dreptului. № 2 (2016), с. 34–44.
Остроухов В., Петрик В. До проблеми забезпечення інформаційної безпеки України. Політичний менеджмент. 2008.
Рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004525-17#Text.
Троянський О. А. Інформаційна безпека в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. 2021.
Указ Президента України № 133/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850
Фурашев В. М. Кіберпростір та інформаційний простір, кібербезпека та інформаційна безпека: сутність, визначення, відмінності. Інформація і право, 2012. № 2 (5), с. 162–169.
Kramer, Franklin D., Stuart H. Starr, and Larry K. Wentz, eds. Cyberpower and national security. Potomac Books, Inc., 2009.
Kumar, Anilesh. State nationalism or popular nationalism? Analysing media coverage of TikTok ban on mainstream Indian TV news channels. Media Asia, 2023. P 1–17.
Miller, Daniel, et al. How the world changed social media. UCL press, 2016.
