ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-8Ключові слова:
ІПСО, інформаційна безпека, кібербезпека, соціальні мережі пропаганда, інформаційні операції, війна, гібридна війна, історія, інформаційні атаки, національна безпекаАнотація
У статті йдеться про перехід України від постіндустріального суспільства до інформаційного, що ставить перед країною нові виклики та загрози. Російська Федерація використовує в Україні гібридну війну, яка передбачає інформаційні атаки шляхом поширення неправдивої або частково правдивої інформації, маніпулювання фактами, сіяння паніки та розбрату. Метою роботи є дослідження алгоритму інформаційної атаки противника та розробка програми протидії агресору. Використані методи дослідження – аналіз, синтез, емпіричне пізнання та порівняння. За результатами дослідження було розроблено алгоритм визначення достовірності поширюваної інформації та виявлення інформаційних атак противника. Цей алгоритм допомагає відрізнити справжню інформацію від результату ворожих інформаційних операцій.
Посилання
Архипов О. Є., Архипова Є. О. Особливості розуміння понять «інформаційна безпека» та «безпека інформації». Інформаційні технології та безпека: основи забезпечення інформаційної безпеки (ІТБ-2014): Матеріали ХІV Міжнародної науково-практичної конференції. Київ : ІПРІ НАН України, 2014. С. 18–30.
Богданович В. Ю., Ворович Б. О., Марко Є. І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, 2018. № 3, с. 44–48.
Боднар І. Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Mechanism of Economic Regulation, 2014. № 1, с. 68–75.
Булаєв В. П. Теоретико-методологічні засади дослідження адміністративно-правового регулювання діяльності інформаційних служб системи МВС України. Laws and Administrative Measures on Information Services of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. 2018.
Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Система інформаційної безпеки України: онтологічні виміри. Інформація і право. № 1 (24). 2018. С. 89–103.
Колгатин А. Г. Інформаційна безпека в системах відкритої освіти. Освітні технології та суспільство. 2014. Т. 17, № 1. С. 417–425.
Лисенко Сергій. Історія досліджень інформаційної безпеки як об’єкта правовідносин. Supremația Dreptului. № 2 (2016), с. 34–44.
Остроухов В., Петрик В. До проблеми забезпечення інформаційної безпеки України. Політичний менеджмент. 2008.
Рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004525-17#Text.
Троянський О. А. Інформаційна безпека в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. 2021.
Указ Президента України № 133/2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850
Фурашев В. М. Кіберпростір та інформаційний простір, кібербезпека та інформаційна безпека: сутність, визначення, відмінності. Інформація і право, 2012. № 2 (5), с. 162–169.
Kramer, Franklin D., Stuart H. Starr, and Larry K. Wentz, eds. Cyberpower and national security. Potomac Books, Inc., 2009.
Kumar, Anilesh. State nationalism or popular nationalism? Analysing media coverage of TikTok ban on mainstream Indian TV news channels. Media Asia, 2023. P 1–17.
Miller, Daniel, et al. How the world changed social media. UCL press, 2016.