НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення нормативно-правового регулювання політики безпеки в Україні як комплексного явища, ускладненого широким масивом нормативно-правових документів. Основу роботи становила система нормативно-правових актів, яка складається з Конституції України, Закону України «Про національну безпеку України», Стратегії національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни», Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір», Концепції розвитку системи громадського здоров’я, Положення про Міністерство охорони здоров’я України, Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», Положення про Міністерство економіки України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». У роботі використано методи аналізу, синтезу, формально-логічний та системно-структурний. Констатовано, що в Конституції України можна простежити підхід, коли інтереси національної безпеки виступають своєрідним обмежувачем таких прав і свобод людини, як право на свободу слова і думки, на вільне вираження своїх переконань і поглядів, право на свободу об’єднання у громадські організації та політичні партії, право на мирні зібрання (статті 34, 36, 39 Конституції України). Проведене дослідження дає змогу дійти двох важливих висновків: 1) на рівні окремих нормативних документів поняття безпеки уточнюються. Наприклад, у змісті Положення про Міністерство охорони здоров’я України згадуються поняття «безпека харчових продуктів», «безпека крові», «біологічна безпека», «радіаційна безпека»; 2) функція реалізації політики безпеки в тій чи іншій галузі покладається на такі відповідні центральні органи виконавчої влади, як Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство економіки України.