ФОРМУВАННЯ БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО ОБОРОННОГО СОЮЗУ: СТРАТЕГІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню безпекових викликів і перспектив воєнно-політичної співпраці країн Центрально-Східної Європи в контексті зростання загроз на східному фланзі НАТО та Європейського Союзу. Аналізуються геополітичні чинники, що впливають на реґіональну стабільність, зокрема наслідки російської агресії, трансформація міжнародної безпекової архітектури та зміна зовнішньополітичних пріоритетів провідних світових держав. Окрема увага приділена історичним концепціям інтеграційних ініціатив у реґіоні, зокрема й ідеї Балто-Чорноморського союзу, а також сучасним форматам оборонної взаємодії, як-от Люблінський трикутник, Квадрига й інші механізми співпраці. Досліджується роль України як ключового елементу реґіональної безпеки, її потенціал у формуванні нових оборонних альянсів. Висвітлюється значення розвитку воєнно-промислового комплексу, координації оборонних стратегій і дипломатичних ініціатив для створення ефективної системи колективної безпеки. Розглянуто перспективи розширення оборонного партнерства за участю країн Балтії, Польщі, Румунії, Фінляндії та інших держав, а також можливий вплив геополітичних трансформацій на стійкість майбутнього воєнного альянсу. У статті запропоновано стратегічні підходи до формування реґіонального оборонного союзу, з урахуванням необхідності адаптації до нових викликів, як-от гібридні загрози, кібервійна й енергетична безпека. Робота базується на аналізі сучасних тенденцій міжнародної політики, воєнної кооперації та потенційних сценаріїв розвитку безпекової ситуації в Європі.