ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТА АВТОРИТАРНОГО ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-2Ключові слова:
політичний режим, права людини, свобода, демократія, авторитаризм, контрольАнотація
У статті здійснено порівняльний аналіз демократичного й авторитарного політичних режимів, їх характерних рис, особливостей і механізмів формування в сучасних державах. Актуальність теми дослідження зумовлена дихотомією між двома найбільш поширеними в сучасному світі типами політичних режимів. Упродовж тривалого часу постійне протистояння між авторитарним і демократичним режимами породило безліч протиріч, що суттєво впливають на міждержавні відносини та розподіл сфер впливу на міжнародній арені. На сучасному етапі у світовій політиці можемо спостерігати загострення конкурентної боротьби між демократією і диктатурою, між захистом прав людини і жорстким обмеженням цих прав, між свободою і всебічним контролем, між розвитком і стагнацією. З’ясовано, що значна кількість держав вважають демократичний режим найбільш оптимальною моделлю управління завдяки принципам індивідуальної свободи, дотримання верховенства права, механізмам поділу влади та забезпечення прав людини. Основними характеристиками демократичного режиму є акцент на виборності та змінності представників влади, їх підзвітність народу, розвиток громадянського суспільства, свободи слова, незалежного суду, захист прав і свобод громадян, приватна власність та рівність можливостей для кожного. Визначено, що авторитарний режим ґрунтується на жорсткій централізованій владі, обмеженні громадянських свобод, застосуванні репресій і контролю за населенням. Такий режим надає перевагу політичній стабільності та жорсткому управлінню, часто ціною гуманістичних принципів і прав людини. Авторитарні держави здійснюють контроль над ЗМІ, усувають лідерів опозиції та використовують цензуру як інструмент для зміцнення свого режиму. Виявлено, що в деяких випадках авторитарний режим може маніпулювати й використовувати інструменти та фундаментальні принципи, пов’язані з демократією, спотворюючи та розмиваючи цінності, притаманні суспільству. Отже, громадська довіра до демократичного ідеалу може зруйнуватися, оскільки він стає інструментом маніпуляції представників влади.
Посилання
Андрійчук Т. Розвиток демократії в Україні: вплив політичних цінностей. Наукові записки. № 4. 2012. С. 266.
Арбластер Е. Ключові ідеї демократії. Демократія: антологія. Уклад. О. Проценко. Київ, XXVIII. 2005. С. 432.
Балл Т., Деггер Р. Демократичний ідеал: історія становлення. Демократія: антологія. уклад. О. Проценко. Київ, XXVIII. 2005. С. 775.
Бабанка М. Авторитаризм і тоталітаризм. Подібність уявна і істотна різниця. Політичний менеджмент. № 2, 2002. С. 87.
Данилюк Н. Визначальні ознаки авторитарного політичного режиму: роль «авторитарних послідовників» на її підтримку. Освіта регіону. № 4. 2009. С. 5.
Єгоров Г., Гур’єв С., Сонін К. Свобода ЗМІ, бюрократичні стимули та ресурс. Робота Центру демократії, розвитку та верховенства права (CDRL). № 71. 2006.
Петришин О. В. Демократія як основа правової, соціальної держави. Закон України. № 5. 2014. С. 79.
Шипунов Г. В. Авторитарний політичний режим. Вісник Львівського університету. № 5. 2014. С. 333.
Скрипнюк О. О. Сучасний авторитарний режим: характерні риси та прояви. Юридичні науки. № 2. 2020. С. 20.
Стоцький Я. Основи демократії. МАУП. № 3. 2011. С. 45.
Сухонос В. В. Сутність і функції державного авторитарного режиму в умовах переходу до демократії (теоретико-методологічний аналіз). Юридичні науки. 2. 2000. С. 94.
Brownlee J. Authoritarianism in an Age of Democratization. New York: Cambridge Univ. Press. 2007. P. 21.
Pridham G. EU Enlargement and Consolidating Democracy in Postcommunist States. Journal of Common Market Studies, 40, 2002. P. 5.