ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ OСОБЛИВОСТІ РОМАНУ «ДЕВІД КОППЕРФІЛД» Ч. ДІККЕНСА ТА ПОВІСТІ «ХУДОЖНИК» Т. ШЕВЧЕНКА КРІЗЬ ПРИЗМУ АВТОБІОГРАФІЗМУ: ТИПОЛОГІЧНО-КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2023.2.2Ключові слова:
факти автобіографії, лінійний принцип композиції, типологічні паралелі, аналогії та відмінності, опосередкований вплив, генетично-контактні зв’язкиАнотація
У дослідженні представлено спробу з’ясувати застосування автобіографічних чи частково автобіографічних аспектів у повісті «Художник» Тараса Шевченка та романі «Девід Копперфілд» Чарлза Діккенса. Методологічною основою дослідження слугує типологічно-порівняльний та історичний методи, адже встановлення міжлітературних зв’язків і дослідження типологічних особливостей у контексті світової літератури належить до царини компаративістики. Слід зазначити, що ця галузь літературознавства фактично дає змогу наблизити національну українську літературу до світових естетичних стандартів, щоразу демонструючи, що її розвиток не відбувався в ізольованих умовах, а згідно із тенденціями світового літературознавчого поступу, ввібравши у себе етичні, мистецькі цінності поряд з надбаннями прогресивної філософської думки. Англійський романіст і український прозаїк та поет були речниками своєї епохи та суспільства і створили художньо трансформовану, однак узагальнено типізовану картину. Метою цієї розвідки слугує встановлення типологічно-компаративних спільностей та відмінностей повісті «Художник» Тараса Шевченка та роману «Девід Копперфілд» Чарльза Діккенса. Здійснений аналіз допоміг з’ясувати, що обидва твори типологічно демонструють наявність концепції особистості та лінійного біографічного принципу композиції, але хронологічні рамки українського та англійського творів різні, їх вибір залежить від головної ідеї. Досліджено, що в обох прозових творах крізь призму особистого болісного досвіду автобіографічного героя розкривають найактуальніші політичні проблеми сучасної України та Англії. Звісно, Т. Шевченко не копіював твори чи образи Ч. Діккенса, але ми можемо провести паралелі та аналогії у виборі сюжетів у літературних творах обох письменників, тому це може бути доречним матеріалом для типологічного порівняння. Літературна спадщина Т. Шевченка зазнала опосередкованого впливу творчості Ч. Діккенса, але безсумнівним є факт наявності певної типологічної подібності у літературних творах, що зіставляються, зумовлених спільними соціально-істоpичними, художньо-естетичними чинниками світової художньої перспективи.
Посилання
Братусь І. Аспекти вивчення жанрових особливостей історико-біографічних творів. Сучасний погляд на літературу. Вип. 4. Київ, 2000. С. 123–137.
Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо. Київ : Критика, 2000. 310 с.
Дюришин Діоніз. Світова література пером і долотом: вихідні методологічні поняття й принципи. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія. Київ : вид. дім «КМА», 2009. 311 с.
Забужко О. «Шевченків міф України». Спроба філософського аналізу. Київ : ІВЦ Держкомстату України, 1999. 141 с.
Наливайко Д. Спільність і своєрідність: українська література в контексті європейського літературного процесу. Київ : Дніпро, 1988. 393 с.
Сердійчук Л.П. Автобіографія як спосіб самопрезентації мовної особистості. Вісник Житомирського педагогічного університету. Житомир, 2004. № 16. С. 120–123.
Танчин К.Я. Щоденник як форма самовираження письменника : автореф. дис. канд. філол. наук : 10.02.06. Тернопіль, 2005. 20 с.
Толстенкова М. Вивчення біографічних та автобіографічних творів на уроках української літератури. І.-Ф, 2007. URL: https://ukrlit.net/article1/1461.html.
Шевченко Т. Зібрання творів. У 5-ти т. Київ : Дніпро, 1985. Т. 4. 413 с.
Dickens Ch. David Copperfield. London : Random House, 1997. 891 р.
Herman D. Autobiography, Allegory and the Construction of Self. British Journal of Aesthetics. 2003. P. 351–360. URL: http://cctr.umkc.edu/user/sppalmer/hps.htm.