АНГЛОМОВНІ ІНТЕРНЕТ-МЕМИ ПРО COVID-19: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.16Ключові слова:
інтернет-мем, комунікативно-прагматичний аспект, COVID-19, інтернет-комунікація, пандемія, культурний дискурс, англомовний мемАнотація
Стаття присвячена дослідженню англомовних інтернет-мемів про COVID-19 у контексті комунікативно-прагматичного аспекту, з акцентом на їхню роль у соціальній комунікації під час глобальної пандемії. У цей період меми стали важливим інструментом для вираження суспільних настроїв, емоцій і думок. Вони виконують функції інформування, розваги, соціальної критики та створення гумористичних інтерпретацій реальності. Стаття аналізує різні аспекти мовної гри, іронії та сатири, які використовуються в мемах як ефективні засоби впливу на аудиторію. Такі досліджувані комунікативні стратегії допомагають суспільству адаптувати складні або стресові ситуації в більш доступні для сприйняття та осмислення форми. Наше дослідження виявляє, що англомовні меми не лише відображають соціокультурні та психологічні реакції на пандемію, а й відіграють активну роль у формуванні колективної пам'яті про цей період. Вони становлять невід'ємну частину сучасного медіадискурсу, сприяючи глибшому розумінню комунікативних процесів у часи глобальних криз. У цьому контексті меми слугують як джерелом підтримки для суспільства, так і ефективним інструментом для розповсюдження інформації в онлайн- середовищі. Дослідження англомовних мемів про COVID-19 показує різноманітність лексичних груп, які активно використовуються в цьому жанрі. Неологізми, скорочення та сленгові вирази надають мемам про COVID-19 емоційної виразності та гумору, формуючи специфічну культурну реакцію на кризу. Стилістичний аналіз демонструє, як мовні та візуальні засоби в мемах застосовуються для досягнення різних ефектів на аудиторію. У центрі уваги опиняються такі теми, як носіння масок, соціальне дистанціювання та критика заходів управління пандемією.
Посилання
Безугла Л. Р. Лінгвопрагматичні властивості мемів. Міжособистісна комунікація та перекладознавство: сучасні перспективи розвитку: збірник тез та доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Черкаси, 12 квітня 2023 р.). Кременчук, 2023. С. 9–10.
Дзюбіна О. І. Класифікація, структура та функціонування інтернет-мемів в соціальних мережах Twitter та Facebook. Young Scientist. 2016. № 2 (29). С. 375–379.
Король С., Климанська Л. COVID-19: загрозливий імідж в українському медіапросторі. Соціологія – соціальна робота та соціальне забезпечення – регулювання соціальних проблем : матеріали XІ Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 13-14 травня 2021 р.). Львів, 2021. С. 23–25.
Неклесова В. Ю. Меми як частина онімного простору. Записки з ономастики. 2017. Вип. 20. С. 210–222.
Смола Л. Мем як інструмент інформаційної війни. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. 2019. С. 91–95.
Пода Т. А. Інтернет-меми як феномен інформаційного суспільства. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2017. № 1. С. 117–120.
Чернікова О.І. Вербальний, невербальний та комплексний меми: класифікація за способом подання та сприйняття інформації в інтернет-середовищі (на матеріалі англомовних кіномемів). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Том 18. № 1. 2015. С. 151–156.
Bilyk, O., Bylytsia, U., Doichyk, O., Ivanotchak, N., & Pyliachyk, N. (2022). COVID-19 Metaphoric Blends in Media Discourse. Studies about Language/Kalbu Studijos. 2022. № 40.
Burgess J. All Your Chocolate Rain Are Belong to Us? Viral Video, YouTube and the Dynamics of Participatory Culture. Video Vortex Reader: Responses to YouTube. 2008. Р. 101–109.
Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. 272 p.
