ЗНИЩЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДУМКИ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЇ ПАРТІЇ В РОМАНІ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА «1984»
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.19Ключові слова:
влада, внутрішня партія, думки, колективний розум, новомова, тоталітаризмАнотація
У статті розглянуто стратегію партії в антиутопічному романі Джорджа Орвелла «1984». Проаналізовано мотивацію Внутрішньої Партії Ангсоцу в цілому і зокрема її ціль знищення думки як основної загрози, те, як партія використовує різні методи для досягнення цих цілей, а також деякі аспекти новомови як основної зброї, яку партія використовує в надії знищити свого головного ворога – незалежну думку. У дослідженні проаналізовано новомову як основний інструмент, яким послуговується Партія заради досягнення своєї мети. Тоталітарна влада Океанії планує встановити контроль над усією інформацією, доки реальність не стане такою, якою її називає партія – для цього вона використовує свою найсильнішу зброю – новомову, яка полягає у спрощенні мови, щоб політично невигідні думки більше не були можливими. Роман висвітлює руйнівні наслідки суспільства, яке надає перевагу послуху та конформізму над індивідуальністю та емоційними зв’язками. У цьому розумінні роман є попередженням про небезпеку тоталітаризму та закликом до людей чинити опір і давати відсіч таким системам контролю. Встановлено, що розглядаючи Партію як колективний розум, як частину одного цілого організму, можна визначити її основні цілі і методи їх досягнення за допомогою новомови. У цьому випадку першочерговим завданням партії є не просто утримання влади, а забезпечення власного виживання та увіковічнення. У цьому сенсі метою партії є усунення будь-яких потенційних загроз її існуванню шляхом контролю наративу, придушення інакомислення та усунення будь-яких опозиційних ідей. Це класичний приклад механізму самозбереження, коли партія намагається забезпечити власне виживання шляхом усунення будь-яких потенційних джерел небезпеки. Розуміючи методи, які використовувала партія, ми можемо розпізнавати ознаки тоталітаризму, розвивати навички критичного мислення та сприяти утвердженню індивідуальної свободи.
Посилання
Жаданов Ю.А. Роман Джорджа Оруелла «1984» у контексті антиутопії першої половини XX століття : Автореф. дис. канд. філол. наук. Дніпропетровськ, 1999. С. 19.
Іконнікова М. В. «Особистість VS тоталітаризм у романі Дж. Орвелла 1984. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Сер.: Філологічна 11). Острог, 2009. С. 622–625.
Al-Subaihi Mohammad Nusr, Hanita Hanim Ismail. Orwell’S 1984 and the concept of Powerlessness. International Journal of English, Literature and Social Sciences 5. South Sulawesi, 2020. P. 289–297.
Arslan Zeynep. Paradoxcial politics of power, language, and truth In Orwell’s Nineteen Eighty-Four. MS thesis. Ankara, 2007. P. 289–297.
Dubniak Zlatyslav. 1984 After February 24th: A Philosophical Rereading of Orwell’s Novel. Kyiv-Mohyla Humanities Journal. Київ, 2023. P. 50–57. DOI: 10.18523/kmhj270983.2023-10.49-67
Kazin A. Not One of Us. The New York Revue of Books. V. 31. № 10. New York, 1984. P. 15.
Leys S. Orwell: the Horror of Politics. V. 27. № 2. Quadrant, Sydney, 1983.
Orwell George. «1984» New York: Signet Classic. New York, 1950. P. 51–53.
