МОВА І КУЛЬТУРА У КОНТЕКСТІ МЕМУАРІВ ВІКТОРІЇ БЕЛІМ “THE ROOSTER HOUSE”: НАЦІОНАЛЬНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА

Анотація

Запропоноване дослідження розглядає, як пам’ять, культура та мова взаємопов’язані, як вони впливають одна на одну та формують сприйняття подій і культурну ідентичність авторів, яку роль відіграє мова у становленні національної культури. Також у статті окреслюються особливості мемуарів як літературного жанру. Метою роботи є аналіз особливостей використання реалій – національно забарвленої лексики – у мемуарній літературі для відображення культури та передачі особистих переживань на соціальному та історичному тлі. Матеріалом дослідження слугує книга Вікторії Белім “The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir”, у якій авторка розповідає про історію своєї родини у соціальному, культурному та історичному контексті. Вона також розриває мовчання навколо зниклого родича, відкриваючи болісну правду про його ув’язнення та трагічну долю. Розповідаючи про свою поїздку в Україну (після довготривалої відсутності), на яку її надихнула війна, віроломно розв’язана Росією, Белім ділиться спогадами дитинства, намагаючись переосмислити та віднайти власну ідентичність. Вона описує драматичні події, що відбувалися в Україні від радянських часів до сьогодення – Голодомор, Чорнобиль, Революцію Гідності – перетворюючи загальнонаціональну трагедію на особисту. Водночас авторка глибоко вірить у культурно- історичну, духовну та національну незламність українського народу та його майбутню перемогу. У своїй книзі Вікторія Белім використовує чимало релігійних, кулінарних, історичних, символічних, культурних та інших реалій. Ця національно забарвлені лексичні одиниці збагачують культурну тканину її мемуарного твору, дозволяючи читачам зануритися в реалії українського життя. Ці мовні елементи виконують роль культурних маркерів. які наповнюють її розповідь живими барвами, роблячи її ще більш автентичною та проникливою.