ГЕНДЕРНО ЧУТЛИВА МОВА У СЛОВАЦЬКОМУ КОМУНІКАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.17Ключові слова:
інклюзивна мова, гендерна мова, комунікація, інклюзіяАнотація
За останнє десятиліття гендерно чутлива або інклюзивна мова увійшла в комунікацію багатьох суб’єктів громадянського суспільства Словаччини, будь то ЗМІ, державні установи, різноманітні асоціації чи окремі особи. Вона відображає феміністичні ідеї про те, що мова є інструментом гноблення і робить жінок невидимими, особливо в професіях і при виконанні різних функцій, а також пов’язана з відмовою в доступі до економічних ресурсів. Останні версії інклюзивної мови намагаються взяти до уваги, в рамках постбінарної концепції гендеру, так званих небінарних осіб. Спроби врахувати різних суб’єктів мовлення проявляються у словацькій мові або графічними знаками, або подвоєнням (розщепленням), або вживанням іменників середнього роду. У цьому оглядовому дослідженні аналізується поява інклюзивної мови в словацьких ЗМІ, а також у політичній мові, демонструючи її кореляцію з прогресивною частиною політичного спектру. Також увага приділяється прагматичній функції мови і досліджується вплив використання різних форм інклюзивної мови на ускладнення чи полегшення комунікації. Насамкінець згадується опитування про те, як люди які розмовляють словацькою сприймають інклюзивну мову.
Посилання
Bohunická, A., & M. Kazharnovich (eds.). (2023). (Im)pulzy súčasnej jazykovedy. Bratislava, Univerzita Komenského.
Bohunická, A., Khazarnovich, M., & O. Orgoňová. (2023). Sociálna inklúzia a používanie jazyka. Bratislava: Univerzita Komenského.
Braun, F., Sczesny, S., & D. Stahlberg. (2005). Cognitive effects of masculine generics in German. An overview of empirical findings. In: Communications, 30, 1–21.
Braun, F., Sczesny, S., Stahlberr, D., & L. Irmen. (2007). Representation of the sexes in language. In K. Fiedler (Ed.). Social communication. A volume in the series Frontiers of Social Psychology. (Series Editors: A. W. Kruglanski & J. P. Forgas). New York: Psychology Press, 163–187.
Butler, J. (1993). Bodies that matter: On the discursive limits of “sex“. New York: Routledge.
Gerbery, D., & R. Džambazovič. (2011). Inovatívne orientácie v sociálnej politike. Perspektíva sociálnej inklúzie. Bratislava, Univerzita Komenského v Bratislave.
Horecký, J. (1959). Slovotvorná sústava slovenčiny. Bratislava: Vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied.
Horváth, M. (2023). Modelovanie eseje. Bratislava: Univerzita Komenského.
Jeffreys, S. (2014). Gender Hurts: A Feminist Analysis of the Politics of Transgenderism. New York: Routledge.
Loison, M., Perrier, G., & C. Nous. (2020). Introduction. Le langage inclusif est politique: une spécificité française? In: Cahiers du genre, 69, 5–29.
Moyšová, S. (2020). Koncept politickej korektnosti vo frankofónnom mediálnom a politickom priestore. In: Jazyk a politika: na pomedzí lingvistiky a politológie 5, Bratislava: Vydavateľstvo Ekonóm, 261–269.
Moyšová, S. (2024). Aspekty inkluzívneho jazyka nielen v slovenčine, in Kultúra slova, ročník 58, č. 1, 3–13.
Ondrejovič, S. (2020). Purizmus v diskriminačnom diskurze II. In: Slovenská reč, 3, 243–261.
Orgoňová, O. (2023). Používanie jazyka v digitálnej ére. Aspekty inkluzívneho jazyka. In: Slovakistika v súvislostiach. Tradície a perspektívy. Zborník z medzinárodnej vedeckej konferencie 19.-21.4.2023 v Belehrade. Belgrade, 215–225.
Pekarovičová, J. (2016). Rod ako sociálna a gramatická kategória. In: Slovenčina (nielen) ako cudzí jazyk v súvislostiach II. Bratislava: Univerzita Komenského, 38-55.
Pekarovičová, J. (2023). Rodový diskurz a jeho fungovanie v akademickej praxi. In: Studia Academica Slovaca 52. Bratislava: Univerzita Komenského.
Popovičová Sedláčková, Z. (ed). (2021). Štýl – komunikácia – kultúra. Bratislava: Univerzita Komenského.
Puchovská, Z. (2023). Tension entre l´ancienne et la nouvelle graphie. Quels enjeux pour la didactique du lexique en français langue étran- gère? In Recherches et Applications, Le fran- çais dans le monde; č. 73, CLE International, 125–137.
Rabatel, A. & L. Rosier (eds). (2019). Les défis de l´écriture inclusive. Le discours et la langue, č. 11, EME Editions.
Račáková, A. (2016). Hybridizácia v prekladoch textov z oblasti rodovej rovnosti (na príklade analýzy vybraných termínov). In Huťková, A. & M. Djovčoš. Preklad a tlmočenie 12. Hybridita a kreolizácia v preklade a translatológii, Banská Bystrica: Belianum.
Spender, D. (1990). Man Made Language, Pandora Press, London.
