КОНЦЕПТ «ЗРАДНИК» В УКРАЇНСЬКІЙ ПАРЕМІЙНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

Анотація

У статті розглянуто особливості семантики й лінгвалізації концепту «зрадник» в українських пареміях. Досліджено, що аналізований концепт у прислів’ях і приказках об’єктивується в межах низки лексико-семантичних груп, зокрема «зрадник Бога», «подружній зрадник», «зрадник близької людини», «зрадник, який керується корисливими мотивами» тощо. З’ясовано, що найбільшого осуду в контексті паремійної картини світу заслуговують віровідступники й ті, хто зраджує чоловіка чи дружину. У багатьох прислів’ях звучать застороги щодо скоєння зради. Крім того, часто висловлюється порада залишатися пильними поряд із ворогами, особливо з тими, які раніше були друзями. Встановлено, що вербалізаторами концепту «зрадник» в українських народних прислів’ях і приказках є окремі лексеми, словосполучення, фразеологізми. Нерідко аналізований концепт об’єктивується в рамках контексту. Нами виокремлено паремії- діалоги, які імпліцитно репрезентують зраду, вказуючи на підступний, лицемірний характер корисливої людини, схильної до зради. Найчастіше концепт вербалізується за допомогою власного імені, характеристичних прикметників на кшталт «невірний», «розпусний», «чортів», а також низкою іменників. Серед останніх виокремлюємо чималу групу зоонімів, за допомогою яких створюється ефект порівняння людини, що коїть зраду, з окремими тваринами: гадюкою, собакою, бараном тощо, а також із міфологічними персонажами, як-от перевертнем (в низці прислів’їв це слово замінене евфемізмами «псяча шкура», «собача шкура»). Зрадник, який видає себе за праведну людину, в паремійній картині світу зіставляється з чортом. Нами виокремлено низку антитез, які підкреслюють позитивне ставлення до чесних людей і негативне – до зрадників, наприклад: Бог – чорт, янгол – чорт, янгольське – чортове, праведник – ябедник. Цікаво, що синонімом до слів «брехун», «зрадник», «підступний» в багатьох прислів’ях і приказках виступає лексема «москаль». Аналізований концепт об’єктивують також фразеологізми «скакати в гречку», «пригріти гадюку за пазухою», «тримати камінь за пазухою», які функціонують у складі низки паремій.