ЛІТЕРАТУРА ТА КІНО: “NEVER LET ME GO” КАДЗУО ІШІҐУРО ЯК ПРИКЛАД ІНТЕРМЕДІАЛЬНОГО ПЕРЕКОДУВАННЯ

Анотація

У статті проведено компаративне дослідження роману Кадзуо Ішіґуро “Never Let Me Go” та його однойменної екранізації режисера Марка Романека. Аналіз зроблено в контексті теорії інтермедіальності, яка передбачає взаємопроникнення різних форм передачі інформації. Згідно із сучасними поглядами на інтермедіальність (І. Раєвскі, Л. Еллестрем), установлено, що екранізація належить до «медіальних переміщень» (medial transposition). Медіальні переміщення розуміємо як трансформацію одного медіа в інше способом перекодування. Мета статті полягає у вивченні проблеми перекодування літературних творів засобами кінематографу, оскільки саме перенесення оригінальних авторських сюжетів на екран породжує широке інтерпретаційне поле дослідження інтермедіальності. У нашому випадку йдеться про відтворення літературного твору “Never Let Me Go” засобами кінематографу. Від взаємодії літератури та кінематографу переваги отримують обидва види мистецтва. Для кіно – це цікаві сюжети та виклики у відтворенні різноманітних жанрів та стилю літературного першоджерела, для літератури – збільшення аудиторії читачів та посилення уваги до твору. Беззаперечною перевагою кінематографу є візуально-звукові елементи, які можуть створити яскравіше уявлення про змінену емоційного стану героїв, а тому фільм здатний певним чином залучити глядача до подій, які зображені на екрані. У статті розглянуто питання кіномови, яку розуміємо як засіб вираження художньої реальності в кіно за допомогою сукупності технічних та метафізичних прийомів створення реальності. Завдяки монтажу режисеру вдалося відтворити часопросторову структуру роману, яка поєднувала три різні проміжки часу життя героїв. Важливі композиційні елементи були збережені, зокрема значну увагу приділено візуальній інтерпретації базових символів твору автора.