НЕНАДІЙНИЙ НАРАТОР В ОПОВІДАННІ ЕДҐАРА АЛЛАНА ПО “THE TELL-TALE HEART”

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.13

Ключові слова:

Едґар Аллан По, “The Tell-Tale Heart”, типи ненадійності, ненадійний наратор, гомодієгетичний/зумовлюючий наратор

Анотація

У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.

Посилання

Booth W. The Rhetoric of fiction. Chicago : University of Chicago Press, [1961] 1983. 552 p.

Jacke J. Unreliability and narrator types. On the application area of ‘unreliable narration’. Journal of Literary Theory. 2018. Vol. 12. Iss. 1. P. 3–28. URL: https://doi.org/10.1515/jlt-2018-0002.

Jahn M. Narratology: A guide to the theory of narrative. English Department, University of Cologne, 2005. URL: http://www.unikoeln.de/~ame02/pppn.pdf (дата звернення:12.08.2023).

Phelan J. Reliable, unreliable, and deficient narration: A rhetorical account. Narrative Culture. 2017. Vol. 4. Iss. 1. P. 89–103. URL: https://doi.org/10.13110/narrcult.4.1.0089.

Prince G. A dictionary of narratology. Lincoln & London : University of Nebraska Press, 1987. 126 p.

Riggan W. Pícaros, madmen, naïfs, and Clowns: The unreliable first-person narrator. Norman, Oklahoma : The University of Oklahoma Press, 1981. 206 p.

Rimmon-Kenan S. Narrative fiction: Contemporary poetics. London and New York : Routledge, [1983] 2002. 204 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-13

Номер

Розділ

Статті