МУЛЬТИМОДАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВІТІВ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ В СУЧАСНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ TWITTER
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.19Ключові слова:
семіотика, семіотичні знаки, мультимодальність тексту, емотикони, соціальні мережіАнотація
Сучасні соціальні мережі є основним засобом спілкування у сучасному світі, для яких властива своєрідність у мовному оформленні: здебільшого люди використовують мінімальну кількість тексту, послуговуючись іншими семіотичними знаками типу емотиконів чи зображень. Користувачі соціальної мережі Twitter активно виражають свої думки та почуття у соціальній мережі через різні мультимодальні засоби. Із початком військового вторгнення Росії в Україну тема російсько-української війни стала основною у дописах у соціальних мережах. У Twitter, підкреслюючи свою національну ідентичність, нескореність та незламність, люди почали поширювати твіти із семіотичними знаками: мовними, звуковими та візуальними. Такі твіти стали коротким, але багатокомпонентним – мультимодальним текстом, який апелює до різних рецепторів одержувача, щоб він міг повноцінно сприйняти текст і зрозуміти його зміст та мету. Таким чином, мультимодальні тексти у соціальних мережах стали новим актуальним полем дослідження. Саме це зумовлює необхідність аналізу мультимодальних семіотичних засобів для репрезентації російсько-української війни у соціальній мережі Twitter. У статті проаналізовано мультимодальні особливості російсько-української війни у соціальній мережі Twitter, які реалізуються через використання різноманітних семіотичних знаків. Досліджено та наведено зразки часткової та повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Визначено місце та значення мультимодальних метафор у твітах про російсько-українську війну. Висвітлено приклади семіотичних зображень російсько-української війни. Проаналізовано приклади твітів, які демонструють зразок повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Соціальна мережа Twitter з огляду на події, що відбуваються в країні, перетворилась на справжнє комунікативне «поле бою». Досліджені твіти відображають особливості взаємодії семіотичних знаків, серед яких трапляються і хештеги, і емоджі, і покликання на першоджерела, і музичні вставки. Всі ці мультимодальні елементи не просто існують у твіті, а пов’язані один з одним, формуючи такий твіт як єдиний і багатокомпонентний текст, який впливає на суспільну свідомість.
Посилання
Андрєєва І.О. Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму. Одеський лінгвістичний вісник. 2016. Вип. 7. С. 3–8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2016_7_3.
Білецька Т.О. Мультимодальність текстів сучасних англомовних журналістів-блогерів (на матеріалі блогів Філіппі де Франко та Арви Махдаві). Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Вип. 2(1). 2022. С. 87–93.
Досенко А.К. Контент платформ: мультимодальний аспект. URL: http://www.zhu.edu.ua/journal_cpu/index.php/der_sc/article/viewFile/1003/999.
Івасишин М.Р. Феномен мультимодальності в коміксах (на матеріалі англійської мови). Одеський лінгвістичний вісник. 2017. Вип. 9(1). С. 75–79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2017_9%281%29__17.
Bystrov Y., Bilyk O., Ivanotchak N., Malyshivska I., Pyliachyk N. Visual, Auditory, and Verbal Modes of the Metaphor: A Case Study of the Miniseries “Chernobyl”. Lublin Studies in Modern Languages and Literature, 2023. 47(1), 109–120. URL: https://journals.umcs.pl/lsmll/article/view/14270.
Forceville Charles J. and Urios-Aparisi Eduardo. Multimodal Metaphor. Berlin, New York : De Gruyter Mouton, 2009. URL: https://doi.org/10.1515/9783110215366.
