ІСТОРИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ЯВИЩЕ ФОНОСЕМАНТИЗМУ ТА ФОНОСЕМАНТИЧНІ РЕАЛІЇ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.2

Ключові слова:

асоціативне значення, артикуляційна база, німецька мова, фонологічна одиниця, фоносемантика, семантичний диференціал Чарльза Осгуда, психолінгвістичний експеримент, критерій хі-квадрат, синестезія.

Анотація

Людська мова, її багатство, точність, виразність та образність, формувалася і вдосконалювалася протягом століть завдяки колективному досвіду багатьох поколінь мовців. Можна припустити, як робочу гіпотезу, що більшість лексем містить евристичний потенціал, що дозволяє їм розкривати певні аспекти сутності явищ, які вони позначають. Мовні одиниці виникли не лише в результаті свідомої комунікативної діяльності, а й через підсвідомі процеси. Отже, номінативні одиниці часто втілюють інтуїтивне розуміння таємниць когнітивних процесів. Це піднімає важливе питання: чи відповідає поняття, представлене мовною одиницею, безпосередньо значенню слова та його зовнішній фонетичній формі? За очевидною структурою слова лежить невидима, яка багато в чому визначає механізм мови в цілому. Специфічні якісні, кількісні та позиційні характеристики фонетичних елементів у слові регулюють можливість або неможливість екстраполяції певних областей семантичного спектра на цю фонетичну форму. На цьому етапі виникають розбіжності між реальним і формальним аспектами зв›язку між фонетичною оболонкою слова та його семантичним змістом. Вивчення цих особливостей відкриває шлях до глибшого розуміння того, як саме функціонують когнітивні процеси у свідомості мовців. Фоносемантика, поєднуючи психолінгвістику, когнітивну лінгвістику та експериментальну фонологію, пропонує ефективний інструментарій для аналізу співвідношення звуку й значення. Застосування методів семантичного диференціала Чарльза Осгуда, статистичних критеріїв на кшталт хі-квадрат та експериментальних технік дозволяє отримати науково обґрунтовані результати й підтвердити сталість певних асоціативних зв’язків. Водночас подальші дослідження засвідчують динамічність мови, її здатність адаптуватися до нових умов, культурних викликів та соціальних контекстів. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення німецької мови, адже вона демонструє широкий спектр прикладів фоносемантичних відповідностей. Виявлення універсальних і специфічних закономірностей допомагає краще зрозуміти не лише структуру окремої мови, а й загальні принципи організації мовного мислення людини. Таким чином, дослідження у сфері фоносемантики мають не лише теоретичне, але й практичне значення для сучасної лінгвістики, психології та міжкультурної комунікації, відкриваючи нові горизонти у вивченні мови як складного багатовимірного феномену.

Посилання

Левицький, В.В., & Кійко, С.В. (2006). Практикум до курсу «Вступ до германського. мовознавства». Вінниця : Нова книга. 200 с.

Кушнерик, В. (2008). Фоносемантизм: гіпотези і факти. Чернівці : Книги ХХІ, 420 с.

Кушнерик, В.І. (2017). Фоносемантизм. Теоретико-експериментальні витоки. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики: науковий журнал / редкол. Кушперик В. І. та ін. Чернівці : Видавничий дім «Родовід», № 2 (15). С. 38–42.

Павлик, Н.В. (2022). Звукова організація тексту як спосіб емоційного впливу в художньому дискурсі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 53, Том I, 136–139.

Chomsky, N. (1957). Syntactic Structures. The Hague : Mountons. 287 p.

Kronasser, H. (1952). Handbuch der Semasiologie. – Heidelberg: J. Groos Verlag, 204 s.

Osgood, Ch., Suci, G.J., & Tannenbaum, P.H. (1957). The measurement of meaning. Urbana : Univer of Illinois Press, 342 P.

Sapir, E. (1929). A study in phonetic symbolism. Journal of Experimental Psychology, 12(3), 225–239.

Taylor, I.K., & Taylor. M.M. (1965). Another look at phonetic symbolism II. Psychological Bulletin, Vol. 64, 6, 117–124.

Tsyntar, N., Kushneryk, V., & Tonenchuk, T. et al. (2022). Syntactic Mens of Expressing Emotivity (On the Basis of the English Literary Works).

World Journal of English Language, Vol. 12, 505–513.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Андріїва, С. (2025). ІСТОРИЧНИЙ ПОГЛЯД НА ЯВИЩЕ ФОНОСЕМАНТИЗМУ ТА ФОНОСЕМАНТИЧНІ РЕАЛІЇ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ. Folium, (7), 16–21. https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.2

Номер

Розділ

Статті