СКЕРОВУЮЧИ НАЦІЮ: МЕТАФОРИЧНЕ ФРЕЙМУВАННЯ У ПРОМОВАХ БРИТАНСЬКИХ ПОЛІТИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.7Ключові слова:
концептуальна метафора, політична промова, фреймування, національна ідентичність, сприйняття, політична влада, риторика.Анотація
Ця стаття досліджує використання концептуальних метафор у промовах британських політиків Бориса Джонсона, Терези Мей та покійної королеви Єлизавети II. Поставлено мету відобразити, як метафоричне фреймування спрямовує громадську думку та формує британську національну ідентичність. Це дослідження робить внесок у зростаючу кількість лінгвістичних досліджень, що вивчають політичний дискурс як засіб конструювання сприйняття світу громадськістю та легітимізації влади. За допомогою використання кількох методів: теорії концептуальних метафор, критичного дискурс- аналізу та фреймінг-аналізу, це дослідження розглядає частоту, типи та когнітивні мапування метафор, що використовуються у вибраних промовах. Метафори прокласифіковано на три категорії: онтологічні, структурні та орієнтаційні. Результати дослідження показують, що кожен політичний діяч використовує різні типи метафор для відображення своєї політичної позиції. У промовах Бориса Джонсона домінують онтологічні метафори (55%), доповнені структурними (35%) та орієнтаційними (10%), що конструює образ Британії як конкретного проєкту та Брекзиту як цілеспрямованої подорожі, викликаючи водночас почуття відповідальності й оптимізму. Для королеви Єлизавети ІІ характерною є перевага онтологічних метафор (60%), які разом зі структурними (20%) та орієнтаційними (20%) формують бачення уряду як захисника, а Британії – як актора чи науковця, підкреслюючи спадковість, єдність і довіру до інституцій. У Терези Мей провідну роль відіграють структурні метафори (50%) у поєднанні з онтологічними (45%) та орієнтаційними (5%), що представляє управління державою як подорож або поле битви, артикулюючи обов’язок і поступ, здобутий у боротьбі. Ці результати підтверджують, що метафора є водночас стилістичним прийомом і когнітивно- ідеологічним інструментом, який систематично формує образ політичної дії, закріплює наративи спадковості й поступу та вписує індивідуальний стиль лідерства у культурно прийняті рамки суспільного сприйняття.
Посилання
Atkins, J., & Gaffney, J. (2020). Narrative, persona and performance: The case of Theresa May 2016–2017. The British Journal of Politics
and International Relations, 22(2), 293–308. https://doi.org/10.1177/1369148120910985
Berger, P.L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Penguin Books. URL:
https://amstudugm.wordpress.com/wp-content/uploads/2011/04/social-construction-of-reality.pdf
Čatipović, P. (2023). Elements of populism in Boris Johnson’s political communication on Brexit. Facta Universitatis, Series: Philosophy,
Sociology, Psychology and History, 22(1), 91–105. https://doi.org/10.22190/FUPSPH2302091C
Charteris-Black, J. (2011). Politicians and Rhetoric: The Persuasive Power of Metaphor. 2nd Edition, Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/9780230319899
Charteris-Black, J. (2019). The metaphors of Boris Johnson. In Metaphors of Brexit (P. 133–161). Springer. https://doi.org/10.1007/
-3-030-28768-9_6
Entman, R.M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43(4), 51–58. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x
Fairclough, N. (1995). Critical Discourse Analysis: The Critical Study of Language. Longman.
Finlayson, A., & Martin, J. (2008). “It ain’t what you say …”: British political studies and the analysis of speech and rhetoric. British Politics,
(4), 445–464. https://doi.org/10.1057/bp.2008.21
Kassabova, I. (2019). A comparative rhetorical analysis of the speeches of Queen Elizabeth II after Princess Diana’s death and about the
coronavirus crisis. Rhetoric and Argumentation: Analyses, Trainings, Practices. Rhetoric and Communications Journal, 78–93. URL:
https://journal.rhetoric.bg/?page_id=2760
Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors We Live By. University of Chicago Press.
Marlow-Stevens, S., & Hayton, R. (2021). A rhetorical political analysis of Theresa May’s statecraft on Brexit. Parliamentary Affairs, 74(4),
–889. https://doi.org/10.1093/pa/gsaa014
Musolff, A. (2017). Truths, lies and figurative scenarios: Metaphors at the heart of Brexit. Journal of Language and Politics, 16(5), 641–657. https://doi.org/10.1075/jlp.16033.mus
Musolff, A. (2022). Migrants’ NATIONAS-BODY metaphors as expressions of transnational identities. Language and Intercultural Communication, 23(3), 229–240. https://doi.org/10.1080/14708477.2022.2157836
Van Dijk, T.A. (2001). Multidisciplinary CDA: A plea for diversity. In R. Wodak & M. Meyer (Eds.), Methods of critical discourse analysis (P. 95–120). Sage. https://doi.org/10.4135/9780857028020.n5
Wodak, R. (2021). The politics of fear. (Vols. 1-0). SAGE Publications Ltd, https://doi.org/10.4135/9781529739664
SOURCES
Johnson, B. (2019, July 24). Boris Johnson’s first speech as Prime Minister [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=6jfSAWCHRts
May, T. (2019, May 24). Theresa May to resign as Prime Minister [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=KKt-Z5Yk2Wo
Elizabeth II. (2019, October 14). Queen Elizabeth: UK’s Brexit commitment [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=HpGU95aVckc
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










