КОНФІГУРАЦІЯ НАРАТИВНИХ МЕНТАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ У ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ІРВІНА ЯЛОМА
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.14Ключові слова:
блендинг, когнітивна структура, концептуальна інтеграція, наратив, наративний ментальний простір, наративний фрейм-сценарій, наратор, нарататор, психотерапевтичний дискурс.Анотація
Стаття присвячена дослідженню психотерапевтичного дискурсу сучасного лікаря-психотерапевта і письменника Ірвіна Ялома крізь призму теорій когнітивної лінгвістики та когнітивної наратології. Досліджуваний дискурс поєднує ознаки і професійного (наукового, інституційного) дискурсу психотерапії, і дискурсу психотерапевтичної практики, і художнього (наративного) дискурсу, оскільки процес психотерапії, практика і теорія, опосередковується автором у художній оповіді. Психотерапевтичному дискурсу письменника притаманні такі ознаки, як: фікціональність, наративність, метафоричність, екзистенційність, автентичність та професійність, зображення двостороннього погляду на психотерапію та навчальна мета. Метою розвідки є з’ясування специфіки конфігурації наративних ментальних просторів та моделювання мережі їхньої концептуальної інтеграції у досліджуваному дискурсі. Методологічним підґрунтям розвідки слугують теорія фреймів, теорія концептуальної інтеграції та теорія наративних просторів. Когнітивною моделлю об’єктивації процесу психотерапії у досліджуваному дискурсі є мережа концептуальної інтеграції наративних ментальних просторів, котрі організовують наратив з позицій двох наративних перспектив: наратора-психотерапевта і наратора-пацієнта. Наративні ментальні простори структуруються наративними фрейм-сценаріями психотерапії. Наративний фрейм- сценарій є складною когнітивною структурою, яка поєднує ознаки і фрейму, і сценарію, тобто репрезентує і структуру події (з відповідними вершинними і термінальними вузлами, котрі заповнюються відповідно до дискурсивного контексту), і динамічне розгортання цієї події з виокремленням просторових, каузальних та темпоральних зв’язків Наративний фрейм-сценарій психотерапії з наратором-психотерапевтом розгортається у 12 когнітивних сценах, котрі свою чергу деталізуються у 44 подієвих контекстах. Наративний фрейм-сценарій психотерапії з наратором-пацієнтом розгортається в 11 когнітивних сценах, котрі структуруються 48 подієвими контекстами. Бленд наративних перспектив психотерапевта і пацієнта дозволяє читачу відтворити повний сценарій психотерапії.
Посилання
Бєлєхова Л.І., & Цапів А.О. (2024). Наративи війни: імерсивні техніки у художніх текстах та кінотекстах. Науковий вісник ХДУ. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація», 2, 30–35.
Бистров Я.В. (2016). Біографічний наратив у лінгвокогнітивному вимірі (на матеріалі англомовної прози ХХ – початку ХХІ століть).
Дис…. д-ра філол. наук. Київ.
Бистров Я.В. (2023). Міждисциплінарні термінологічні виклики когнітивної лінгвонаратології. Вісник науки та освіти, 2(8), 72–84. DOI:
https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-2(8)-71-84
Бялик, В. (2025). Лексичний потенціал формування військового наративу. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Германська філологія, 852, 3–13. https://doi.org/10.31861/gph2025.852.3-13
Дойчик, О., & Ганзін, В. (2025). Наратив війни: визначення і структура (контекст сучасних збройних конфліктів). Науковий вісник
Херсонського державного університету. Серія германістика та міжкультурна комунікація, 1, 9–15. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2025-1-2
Дойчик, О.Я., & Шкорута, І.І. (2025). Концептуальна інтеграція наративних ментальних просторів як когнітивна модель об’єктивації психотерапії у дискурсі Ірвіна Ялома. Закарпатські філологічні студії, 1 41, 106–111. DOI:10.32782/tps2663-4880/2025.41.1.17.
Мартинюк, А.П., & Набокова, І.Ю. (2024). Наративи про перших леді США як інструмент формування еталону жіночності. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки, 2(361), 255–262. https://doi.org/10.12958/2227-2844-2024-2(361)-255-262.
Цапів А. О. (2020). Поетика наративу англійськомовних художніх текстів для дітей. Дис…. д-ра філол. наук. Харків.
Berman, J. (2015). The Talking Cure. Literary Representations of Psychoanalysis. International Psychotherapy Institute E-Books.
Angus, L.E., & McLeod, J. (2004). Toward an integrative framework for understanding the role of narrative in psychotherapy process. In L. E. Angus & J. McLeod (Eds.), The handbook of narrative and psychotherapy: Practice, theory and research (P. 367–374.). London: Sage.
Attardo, Salvatore. (2020). Scripts, frames, and other semantic objects. In S. Attardo (Ed.), Scriptbased Semantics (P. 11–41). Walter de Gruyter Inc, Boston/Berlin.
Avdi, E., & Georgaca, E. (2007b). Narrative research in psychotherapy: A critical review. Psychology and Psychotherapy: Theory, Research and Practice, 80, 407–419. DOI: https://doi.org/10.1348/147608306X158092
Blenkiron, P. (2005). Stories and analogies in cognitive behaviour therapy: A clinical review. Behavioral and Cognitive Psychotherapy, 33(1),
–59. DOI:10.1017/S1352465804001766
Bondarenko, I., & Nikolaienko, V. (2022). Like a bad dream: Navigating narrative spaces of pandemic-themed dream reports. Lege artis.
Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, 7(1), 2–32. URL: https://lartis.sk/wp-content/uploads/2022/06/BondarenkoNikolaienko.pdf
Dimaggio, G., Salvatore, G., Azzara, C., & Catania, D. (2003). Rewriting selfnarratives: The therapeutic process. Journal of Constructivist
Psychology, 16, 155–181.
Dancygier, B. (2012). The language of stories: A cognitive approach. Cambridge: Cambridge University Press.
Fauconnier, G., & Turner, M. (2002). The way we think: Conceptual blending and the mind’s hidden complexities. Basic Books.
Fillmore, Ch.J. (2006). Frame semantics. In D. Geeraerts (Ed.), Cognitive Linguistics: Basic Readings (pp. 373–400). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110199901.373
Graf, E.-M., Sator, M., & Spranz-Fogasy, T. (eds.) (2014). Discourses of Helping Professions. Amsterdam: John Benjamins Publishing
Company.
Irimiea, S.B. (2017). Professional Discourse as Social Practice. European Journal of Interdisciplinary Studies, 3(4), 108–119.
Katz, S.M. (Ed.). (2013). Metaphor and fields: Common ground, common language, and the future of psychoanalysis.
Routledge / Taylor & Francis Group. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203072318
Ogden, Th. (2004). This Art of Psychoanalysis: Dreaming Undreamt Dreams and Interrupted Cries. The International Journal of Psychoanalysis, 85, 857–877. DOI: 10.1516/0020757041557575.
Norton, J. (1998). Discourse, narrative and psychotherapy. Psychotherapy in Australia, 4(4), 7–13. URL: https://jonathannorton.wordpress.com/2010/06/04/discourse-narrative-and-psychotherapy/
Pawelczyk, J. (2011). Talk as Therapy: Psychotherapy in a Linguistic Perspective, Berlin, Boston: De Gruyter Mouton.
https://doi.org/10.1515/9781934078679
Tay, D. (2010). Revisiting Metaphor Types as Discourse Strategies: The Case of Psychotherapeutic Discourse. Text & Talk, 30
(4), 445–463. DOI: https://doi.org/10.1515/TEXT.2010.022
Voutilainen, L., & Peräkylä, A. (2014). Therapeutic conversation. In Handbook of Pragmatics (P. 1–28). Volume 18. John Benjamins Publishing Company. DOI: https://doi.org/10.1075/hop.18.the1
Weiste, E., & Perӓkylӓ, A. (2015). Therapeutic Discourse. In K.Tracy, C. Ilie and T. Sandel (Eds.), The International Encyclopedia
of Language and Social Interaction, First Edition (P. 1–11). JohnWiley & Sons, Inc. DOI: 10.1002/9781118611463/wbielsi102.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Yalom, I.D. (2012). Love’s Executioner and Other Tales of Psychotherapy. Basic Books. 311 p.
Yalom, I.D. (1996). Lying on the Couch. Basic Books. 370 p.
Yalom, I.D. (2005). The Schopenhauer Cure. Harper Collins Publishers Inc. 358 p.
Yalom, I.D. (2010). When Nietzsche Wept: A Novel of Obsession. Harper Perennial, Modern Classics. 312 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
