ДО ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО НАРАТИВУ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ПРЕСІ

Анотація

У статті представлено спробу новітнього тлумачення базових понять наративу, пропаганди, ідеології, маніпулятивних технологій та гібридної інформаційної війни, у контексті їх змін за останні 3 роки, з точки зору лінгвістики і медіа-науки в цілому. Предметом розгляду стал а контекстна та ідіоматична вербалізація медіа-образу України та російсько-української війни, починаючи з 2014 року, у німецьких періодичних виданнях «Die Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Die Tageszeitung» та «Der Spiegel». Особливу увагу звернуто на потенційні можливості та реальні вербальні засоби маніпулювання читацькою аудиторією для створення спотвореного образу реальності. На матеріалі німецьких пресових джерел 2014–2022 років, проаналізовано еволюцію пропагандистських наративів агресора, у часовому проміжку від початку російського вторгнення у 2014 році до початку повномасштабної загарбницької війни у 2022 році. З цією метою ідентифіковано часто використовувані мотиви, образи, кліше, прецедентні текстові алюзії і медійні стереотипи України, які представлені у проаналізованих пресових джерелах. Запропоновано їх класифікацію на експліцитні та імпліцитні, за допомогою кількісного та контент-аналізу проілюстровано маргіналізацію перших та якісні зміни у других. Виявлено особливо стійкі та консеснусні імпліцитні пропагандистські наративи, які зберігають високий ступінь вживаності у німецьких медіа, незважаючи на факти й історичні події, через інерцію вживання, самоцензуру та табуювання слововжитку. Встановлено типові труднощі ідентифікації маніпулятивного пропагандистського наративу, особливо імпліцитного, зі сліпим використанням та імітаційним дотриманням стандартів свободи слова і журналістської неупередженості. Основним чинником стійкості пропагандистського наративу визначено здатність до евфемізації, непрямої номінації та інфляційну частотність вживання. Спрогнозовано появу нових, більш витончених наративів непрямої дії та обґрунтовано необхідність їх подальшого вивчення.