МОНОХРОМНИЙ ОБРАЗ «CALME BLANC» У КОЛОРИСТИЧНІЙ ПАЛІТРІ РОМАНУ П'ЄРА ЛОТІ «PÊCHEUR D’ISLANDE»

Анотація

У статті проаналізовано колористичну палітру роману французького письменника П. Лоті. Визначено домінантну роль монохромних кольорів, від білого до чорного, що дає підстави говорити про монохромний образ. Оскільки автор прагне охопити й представити морські краєвиди, які не мають чіткої конфігурації, то центральним образом художнього простору виступає «calme blanc». Монохромна гама сірого кольору, у відтінках від білого до чорного, домінує у зображенні двох складових морських просторів, це – море і небо. Зміна відтінків монохромних кольорів у колористичній палітрі передає сюжетний рух, створює атмосферу передчуття чи очікування, адже білий колір, який асоціюється зі спокоєм, тишею, поступово набирає нових відтінків, нашарувань, що виражають загрозу. Білий, тобто прозорий, невидимий, нечіткий – це субстанція, у якій зароджується життя, яке ще не оформилося у форми й обриси. Автор спонукає до активізації внутрішнього зору, до уяви, змушує приглядатися, прислухатися, передчувати. На відміну від сучасників-імпресіоністів, які фіксували найтонші зміни через кольорові відтінки та нюанси, П. Лоті виступає у цьому романі своєрідним деколористом, відмовляється від яскравих чистих барв, щоб виразити первозданність світу, зокрема моря. Море, як символ води, відповідає концепну відродження/очищення. Нарація у романі підпорядковується двом взаємопереплетеним мотивам – кохання і смерті. Семантика смерті виражається означеннями образів дійсності і позначається чорним кольором. Танатологічні мотиви актуалізуються у образі сонця, яке спопеляє живе, виступає німим свідком вічного коловороту життя.