ТЕМАТИЧНА ГРУПА «НАЗВИ ПРОФЕСІЙ МАЙБУТНЬОГО» В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2024.5.2

Ключові слова:

лексика, термінологія, семантична мотивація, запозичення, граматичне значення, синтаксичні моделі, назви професій майбутнього

Анотація

У статті автор аналізує назви професій майбутнього в сучасній українській мові (160 одиниць), розглядає їх як пласт лексики, що потенційно може бути залучений до офіційно-ділової терміносистеми України. Наголошено: тематична група має семантичну спільність, але неоднорідний склад з огляду на походження та синтаксичні структури. З’ясовано: на семантичному рівні є обов’язкові семи, що вказують на вид діяльності людини. Ці терміни можуть бути наявні в чинному класифікаторі професій (дизайнер, експерт, інженер) або відсутні в ньому (регулятор, творець, урбаніст); останні – новотвори, термінологізація яких має характер переосмислення значень, які не зафіксовані у словниках. Можливі інваріантні семи (управління, виробництво), акцент на галузі, сфері професії чи допоміжні семи, що уточнюють значення опорного слова щодо специфіки професії. Група має у складі запозичення з західноєвропейських мов, продуктивно долучена англо-американська лексика. Акцентовано: цю іншомовну лексику головно фіксують словники та національний класифікатор професій, однак у назвах професій майбутнього їх застосовують для називання видів робіт, що орієнтовані на новітні сфери діяльності людей. За граматичним значенням прості назви та ключові слова словосполучень – загальні іменники чоловічого роду, фемінітиви є нерегулярними утвореннями. Для назв професій майбутнього використовують одне слово або просте чи складне словосполучення. Описані синтаксичні моделі словосполучень, а саме: прості – субстантивні словосполучення з підрядним зв’язком узгодження чи відмінкового прилягання (схеми А+S, S+S1). Складні словосполучення-назви утворені з трьох і більше повнозначних слів. Трислівні побудовані за схемами: S+(А+S1), S+(S1+S2), А1+(А2+S). Багатослівні містять від чотирьох до семи слів, більшість – з чотирьох (схеми S+(А+S1)+S2, S+(А1+(А2+S1), (S+S1)+(А+S2)). У багатослівних словосполученнях головне слово називає професію майбутнього, залежні слова (іменники, прикметники) конкретизують сферу діяльності людини (схеми (А+S)+(S1+S2+S3), S+(A1+(A2+S1)+(S2+S3+S4) та ін.). Загалом новотвори відповідають системі української мови, елементи групи демонструють тенденцію до ускладнення семантичної й синтаксичної структур. Автор висновує, що реальне поповнення цими термінами української мови залежить від того, чи дійсно в наступні десятиліття ці професії стануть актуальними для України.

Посилання

Амелін А. 100 професій майбутнього. Київ, Український інститут майбутнього. 2020. URL: http://surl.li/muvgly (дата звернення: 05.09.2024).

Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів. Тлумачення, словотворення та слововживання : близько 35000 слів і словосполучень / за ред. С. Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : Перун, 2005. 1736 с.

Водянка Л., Кифяк В., Філіпчук Н. Поява нових професій на ринку праці в умовах цифровізації економіки. Інфраструктура ринку. 2021. Вип. 52. С. 146–151. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct52-26.

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1982–2012.

Капченко Л. М., Савченко Н. В., Літвінчук Л. Й., Грамма О. В. Професії майбутнього для України : наук.-практ. розробка. Київ : ІПК ДСЗУ, 2017. 47 с. URL: https://is.gd/5Mnwa2 (дата звернення: 10.09.2024).

Краус Н., Краус К., Манжура О. Професії майбутнього у віртуальній реальності інноваційно-цифрового простору. Бізнес Інформ. 2019. № 1. С. 132–138.

Національний класифікатор професій. Наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327. Київ, 2010. URL: https://is.gd/gYgUCA (дата звернення: 05.09.2024).

Нелюба А., Редько Є. Лексико-словотвірні інновації : словник / заг. ред. А. Нелюби. Харків : Харківське історико-філологічне товариство, 2015. 220 с.

Нестеренко Т. До проблеми творення й уживання фемінітивів у сучасному українському дискурсі. Актуальнi питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 36, т. 2. С. 159–165. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-2-25.

Підкамінна Л. Неологізми в назвах професій у сучасній українській мові. Закарпатські філологічні студії. 2022. Т. 2, Вип. 24. С. 7–11. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.24.2.1.

Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010. Наказ Міністерства економіки України № 1574 від 8.08.2020. URL: https://tinyurl.com/yeh2r9sx (дата звернення: 05.09.2024).

Професії майбутнього: 30 найбільш перспективних спеціальностей. BIZMAG. 2023. URL: https://is.gd/KfpMf3 (дата звернення: 05.09.2024).

Санковська І. М. Путівник світом кліматичних професій : посібник з професійного інформування. Вінниця : ТВОРИ, 2023. 70 с.

Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ : Наукова думка, 2000. 680 с.

Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980.

Словник української мови : у 20 т. / гол. наук. ред. В. Русанівський. Київ : Наукова думка, 2010–2023. Т. 1–13. URL: https://sum20ua.com (дата звернення: 11.09.2024).

Стишов О. Особливості суфіксального словотворення неологізмів на позначення осіб у сучасній українській мові. Лінгвістичні дослідження. 2020. № 53. С. 127‒140.

Ходарєва І. М. Семантична адаптація запозичених професійних імен у сучасній українській економічній термінології. Priority directions of science and technology development. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv, Ukraine. 2021. С. 946–952.

Шевченко Л. І., Сизонов Д. Ю. Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа : словник / відп. ред. Л. І. Шевченко. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2022. Ч. 5. 359 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-25

Номер

Розділ

Статті