КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСКУРСУ І ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.2Ключові слова:
дискурс, глобалізація, критичний аналіз дискурсу, цифрова комунікація, штучний інтелектАнотація
У статті розглянуто нові виміри застосування актуального методу сучасної прикладної лінгвістики – методу критичного аналізу дискурсу у третій декаді ХХІ століття. Встановлено, що метод критичного аналізу дискурсу виступає дієвим інструментом для виявлення прихованих ідеологій та тенденцій у цифровій медіа комунікації, у тому числі у світовій політиці. Робота містить детальний огляд новітніх сфер застосування критичного дискурс аналізу з огляду на глобалізаційні суспільні та політичні виклики ХХІ століття. Одним із найсучасніших підходів до критичного аналізу дискурсу є деколоніальний підхід, який критикує імперіоцентричні упередження вплив популізму на політичний дискурс. Систематизовано основні тематичні сфери застосування критичного дискурс аналізу, серед яких особливе місце належить новітнім глобальним дискурсам, що характеризують комунікативні стратегії нових глобальних політичних об’єднань, таких як Колективний Захід, або Глобальний Південь. Окреслено роль критичного аналізу дискурсу для ідеологічного центрування індігенних систем знань з метою їх інтегрування у комунікативний простір для покращення взаємодії з представниками корінного населення, що дає змогу виявити глибинні ідеології корінного населення та механізмів їх інтеграції у глобальний інформаційний простір. Верифіковано застосування критичного аналізу дискурсу для виявлення та аналізу упереджень і помилок у мовленні, згенерованому штучним інтелектом, демонструючи, як ці технології можуть і реплікувати, й кидати виклик усталеним соціальним ієрархіям.Встановлено особливості дотримання етичних норм під час генерування дискурсу штучного інтелекту. Окремим виміром сучасного критичного дискурс аналізу є дослідження ехо-камер – інформаційних бульбашок, що обмежують комунікативний простір соціальних мереж. Окреслено перспективи подальшого еволюціонування методу критичного аналізу дискурсу задля розв’язання прикладних лінгвістичних завдань.
Посилання
Біскуб, І. (2024a). ChatGPT’s Hallucinations, or Whose Son is Valerian Pidmohylny? Інноваційні технології в лінгвістиці та перекладі: Зб. наук. праць Міжнародної наукової конференції. Львів: ЛДУ БЖД, C. 22–25.
Біскуб, І. (2024b). Ехо-камери у соціальних медіа: критичний контент-аналіз. Тези доповідей ХVІ Міжнародної наукової конференції “Іноземна філологія у ХХІ столітті”: у 2 т. Запорізький національний університет. Запо- ріжжя : ЗНУ, Т. 1, C. 88–93.
Bouvier, G., & Machin, D. (2023). #Stand with women in Afghanistan: Civic participation, symbolism, and morality in political activism on Twitter. Discourse & Communication, 17(6), 721–740. https://doi.org/10.1177/17504813231174802
Cetina, P. R., & Martínez, S. J. M. (2019). Algorithms and the News: Social Media Platforms as News Publishers and Distributors. Revista de Comunicación, Vol. 18, N 2, P. 261–285.
Confirmation bias. Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/science/confirmation-bias
Diakopoulos, N., & Koliska M. (2017). Algorithmic Transparency in the New Media. Digital Journalism, Vol. 5(7), P. 809–828.
Edwards, G., Gellert, P.K., Faruque, O., Hochstetler, K., McElwee, .PD., & Kaswhan, P., et al. (2023). Climate obstruction in the Global South: Future research trajectories. PLOS Clim 2(7), https://doi.org/10.1371/journal. pclm.0000241
Gebru, T., & Morgenstern, J. (2022). Power and bias in AI: A call for ethical and inclusive development. Proceedings of the ACM Conference on Human Factors in Computing Systems, P. 1–10.
Gruber, A., Wärter, M., & de la Rosa, S. (2020). Gendered language in job advertisements: The potential of artificial intelligence to reproduce and challenge existing gender inequalities. Proceedings of the ACM Conference on Fairness, Accountability, and Transparency, P. 134–144.
Kovach, M. (2010). Indigenous Methodologies: Characteristics, Conversations, and Contexts. Toronto : University of Toronto Press. 216 p.
Manasi, A., Panchanadeswaran S., Sours E., & Lee S. (2022) Mirroring the bias: gender and artificial intelligence. Gender Technology and Development, 26(01), P. 1–11. https://www. tandfonline.com/doi/full/10.1080/09718524.202 2.2128254
Roozafzai, Z. S, (2024). Unveiling Power and Ideologies in the Age of Algorithms: Exploring the Intersection of Critical Discourse Analysis and Artificial Intelligence. Qeios. https://doi.org/10.32388/60YE02
UNESCO. (2020). Artificial intelligence and gender equality. UNESCO. Retrieved March 28, 2025, from https://unesdoc.unesco.org/ ark:/48223/pf0000374174
VADER sentiment analysis. (n.d.). Hex Technologies. Retrieved March 28, 2025, from https://hex.tech/use-cases/sentiment-analysis/vader-sentiment-analysis/
Voyant Tools: NLP tools for textual analysis. (n.d.). Retrieved March 28, 2025, from https:// voyant-tools.org/
Wodak, R. (2021). The Politics of Fear: The Shameless Normalization of Far-Right Discourse. London: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781529739664.
Zúquete, J. P. (2018). From left to right and beyond.The defense of populism. de la Torre, C. (Ed.). (2018). Routledge Handbook of Global Populism (1st ed.), 498 p. https://doi.org/10.4324/9781315226446
