ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІДІОСТИЛЮ КОРНЕЛІЇ ФУНКЕ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ

Автор(и)

  • Наталія Моісєєва Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0003-1387-296X
  • Ольга Дзикович Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0000-0002-6740-8591
  • Руслана Білоус Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» https://orcid.org/0009-0007-7912-3415

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.16

Ключові слова:

авторські неологізми, ідіостиль, Корнелія Функе, лінгвостилістика, переклад, стилістичні засоби

Анотація

У наведеній статті досліджується поняття «ідіостилю» як одного з центральних аспектів лінгвостилістики, що дозволяє глибше зрозуміти творчий доробок письменника. Зазначається, що ідіостиль є динамічним явищем, яке формується в результаті взаємодії авторського мовного вибору та інтерпретації читача, а також залежить від жанрових і тематичних особливостей творів. Особливу увагу приділено дослідженню індивідуального стилю Корнелії Функе, видатної німецької письменниці, чиї твори для дітей і підлітків поєднують елементи реального та фантастичного світів. Її книги перекладені багатьма мовами світу та здобули широке міжнародне визнання У роботі проаналізовано специфічні мовні засоби, що формують ідіостиль письменниці, зокрема розглянуто авторські неологізми, які використовуються для створення унікальних назв персонажів, рас і місць у її книгах, а також багатозначність і символічне значення імен та позначень. Значну увагу приділено вживанню ідіоматичних зворотів та порівнянь зі світом природи, що сприяє створенню живих і виразних образів, а також персоніфікації неживих об’єктів, яка надає її творам казкової атмосфери. Також у статті висвітлено проблематику збереження ідіостилю у процесі перекладу, оскільки адаптація авторських неологізмів та інтертекстуальних зв’язків у текстах Функе вимагає від перекладача не лише глибокого знання мови, а й соціокультурних компетенцій. Аналіз перекладів її творів вказує на застосування різних перекладацьких стратегій, що дозволяють передати унікальні особливості стилю письменниці. Таким чином, аналіз мовних особливостей творів Корнелії Функе дозволяє краще зрозуміти її стиль і творчий підхід, а також висвітлює виклики, з якими стикаються перекладачі під час передачі авторського задуму першоджерела іншими мовами.

Посилання

Брославська, Л. Я., & Шевченко, І. С. (2012). Ідіостиль і концептуальна ідіосфера автора у художньому дискурсі. Вісник ХНУ. Дискурсологія: семантика і прагматика, 1003, 22–27.

Волощук, В. І. (2008). Індивідуальний авторський стиль, ідіолект, ідіостиль: питання термінології. Наукові праці, 92(79), 5–8.

Дідух, Х. Я. (2015). Ідіостиль як відображення авторської картини світу. Філологічні науки. Серія «Риторика і стилістика». URL: https://www.rusnauka.com/15_NNM_2012/Philologia/2_111114.doc.htm

Корнієнко, А. І., & Бугайова, А. С. (2016). Ідіостиль автора: мовно-літературознавчий аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 25(1), 36–38. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2016_25(1)__12

Костецька, О. П. (2014). Індивідуальне мовлення автора як об’єкт лінгвістики та підходи до його дослідження. Наукові записки [Національного університету «Острозька акаде- мія»]. Серія: Філологічна, 49, 196–199. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_49_61

Мінцис, Е. Є. (2012). Проблема ідіостилю у сучасній лінгвістиці (на матеріалі роману «Великий Гетсбі» Ф. С. Фіцджеральда). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна, 44, 195–196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_44_59

Орлова, І. С. (2007). Ідіостиль автора в оригіналі та перекладі (лексичний аспект). Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 12, 303–307.

Селіванова, О. О. (2008). Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми (підручник, с. 150–180). Полтава: Довкілля-К.

Gardt, A. (2017). Die Deutschen und ihre Sprache. Jahrbuch der Göttinger Akademie der Wissenschaften, 2016(1). https://doi.org/10.1515/jbg-2016-0008

Gauger, H. M. (1995). Was ist eigentlich Stil? Stilfragen, 7–26. https://doi.org/10.1515/9783110622515-003

Rösch, G. M. (1997). Gauger, Hans-Martin: Über Sprache und Stil. Informationen Deutsch als Fremdsprache, 24(2–3), 270–272. https://doi.org/ 10.1515/infodaf-1997-2-336

Schröder, H. (1995). Der Stil wissenschaftlichen Schreibens zwischen Disziplin, Kultur und Paradigma – Methodologische Anmerkungen zur interkulturellen Stilforschung. Stilfragen, 150–180. https://doi.org/10.1515/9783110622515-009

Semino, E. (2002). A cognitive stylistic approach to mind style in narrative fiction. In Cognitive Stylistics (pp. 95–122). Amsterdam. https://doi.org/10.1075/lal.1.07sem

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-26

Номер

Розділ

Статті