ЛІРО-ЕПОС ПРО ГОЛОДОМОР: ВІД ЗАДУМУ – ДО РЕАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.23Ключові слова:
біографічний матеріал, Великий голод, емпатійний дистрес, поетикальний маргінес, постпам’ять, психотравма, соціокультурний наративАнотація
У статті досліджується взаємозв’язок між поетикою та чинниками й особливостями перебігу творчого процесу, котрий зумовив появу ліро-епічних текстів про Великий голод. Розвідка базується на концепції психологічної сублімації, яка передбачає реалізацію креативного потенціалу особистості через трансформацію набутого досвіду з позасвідомого в мисленнєві патерни. Студіювання життєвої драми майстрів слова крізь призму згаданого ментального механізму надало можливість встановити, що траєкторії творчих пошуків авторів голодомороцентричного ліро-епосу характеризуються схожою спрямованістю під «спільним знаменником» психотравми та її резонації в соціокультурному просторі. Виділено два магістральні вектори письменницьких устремлінь: виписування й увіковічення наболілого, які пов’язані із психотерапевтичною та меморативною, ідеологічною, націєтвірною функціями літератури і беруть початок із первинної, вторинної травматизації та постпам’яті. Виявлено, що співвідношення перерахованих факторів підпорядковуються часовому параметру. Піднесення креативної активності припадало на 1930-ті рр., 1960-т–1970-ті рр. і 1990-ті–2000-ні рр. Ці хронологічні відтинки окреслюють десятиріччя сталінських репресій, розквіт еміграційної літератури й етап незалежності України та відзначаються різною соціально-історичною динамікою, що впливала на стани митців, а отже, і на їх тексти. З огляду на викладене, через апелювання до студій травми й деконструкції, проаналізовано специфіку поетики ліро- епосу про Великий голод. З’ясовано, що диференціація між групами творів чітко простежується на рівні змісту, тональності й структури.Художнє слово покоління очевидців трагедії більш інтенсивне й виразне, тяжіє до інтроверсії та саморефлексії. Тексти демонструють неприкриті, роз’ятрані почуття. А от поеми з епохи постпам’яті відмічені увагою до горя іншої особистості – віддзеркалення страждань народу, екстраверсійні, націєцентричні, «причесані» відповідно до соціокультурного запиту. Вищезазначене тягне за собою інтенціональні особливості. У результаті дослідження описано, як креативні інтенції майстрів слова втілилися в голодомороцентричному ліро-епосі та звідки виникли основні формально-змістові риси репрезентантів цієї жанрово-тематичної групи.
Посилання
Баклай, Н. М. (2004). Лубни: Поема. Поліграфсервіс.
Бенедишин, Л. Є. (2007). Червоне пекло. Поетичні Майстерні. Взято 16 березня, 2025, з http://maysterni.com/publication.php?id=54423
Бурґгардт, О.-Е. (1943). Прокляті роки. Краків.
Вертій, О. І. (Ред.). (1999). Єгор Мовчан: спогади, статті, матеріали. Собор.
Виноградська, Н. І. (2006). Голодомор: Поема. Поетичні Майстерні. Взято 16 березня, 2025, з https://maysterni.com/publication.php?id=42051
Гончаренко, О. М. (2011). (Упоряд.). Народні твори про Голодомор 1921–1923 рр., 1932–1933 рр., 1946–1947 рр. в Україні, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Діоніс.
Жученко, Г. М. (1983). Голод 1932–1933 рр. у межах однієї сільради. Альманах Українського Народного Союзу, 44–53. Свобода.
Жученко, Г. М. (б.д.). Моя доба. Клуб Поезії. Взято 16 березня, 2025, з http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=147&type=tvorch
Качуровський, І. В. (2006). Село в безодні: Поема. ВД «Києво-Могилянська Академія».
Качуровський, І. В. (1992). Творчість Юрія Клена на тлі українського парнасизму. У Гординський, С. Я., та ін. (Упоряд.), Юрій Клен: Твори (Т. 1, сс. 5–22). Наукове товариство ім. Шевченка.
Кірімов, І. З. (2004). Біль: Поезії. ІВА.
Кобів, Й. У. (1967). «Поетика» Арістотеля – нев’януча пам’ятка естетичної думки.
У Гоголєв, Л. Д. (Ред.), Арістотель. Поетика (сс. 7–36). Мистецтво.
Кузікова, С. Б., & Лукомська, С. О. (2024). Психотерапевтичне письмо як інструмент допомоги людині в кризових ситуаціях. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди: Психологія, 70, 156–169. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди.
Нитченко, Д. В. (1998). Листи від письменників. Збірник другий. Просвіта.
Потебня, О. О. (1985). Естетика і поетика слова (І. В. Іваньо, та ін., Упоряд.). Мистецтво.
Прес-служба НАН України. (2020, 30 листопада). Листи з минулого. Національна академія наук України. Взято 16 березня, 2025, з https://old.nas.gov.ua/UA//Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7207
Руденко, М. Д. (1977). Хрест: Поема. Смолоскип.
Руденко, М. Д. (2004). Вибране. Вірші та поеми (1936–2002) (Л. М. Талалай, Ред.). Дніпро.
Тарнавський, Ю. І. (1992). У РА НА (Тисяча років самоти): Поема. Березіль.
Франко, І. Я. (1981). Із секретів поетичної творчості. У Бернштейн, М. Д., та ін. (Ред.), Іван Франко: Зібрання творів у п’ятдесяти томах (Т. 31, сс. 45–119). Наукова думка.
Шаповал, Ю. І. (2010). Пам’ять про Голодомор 1932–1933 років в Україні: Нові архівні відкриття, нові дискусії. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ, 3, 95–103. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.
Юхновський, І. Р., та ін. (2008). Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Видавництво імені Олени Теліги.
Ardelt, M., & Grunwald, S. (2018). The importance of self-reflection and awareness for human development in hard times. Research in Human Development, 3–4, 187–199. Taylor & Francis.
Caruth, C. (1996). Unclaimed experience: Trauma, narrative, and history. Johns Hopkins University Press.
Derrida, J. (1997). Of grammatology (G. Ch. Spivak, Trans.). John Hopkins University Press.
Freud, S. (1955). Beyond the pleasure principle. In Strachey, J., et al. (Eds.), The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud (Vol. 18, pp. 7–64). The Hogarth Press.
Hirsch, M. (2012). The generation of postmemory: Writing and visual culture after Holocaust. Columbia University Press.
Holodomor Research and Education Centre in Ukraine. (2009, March 20). Talanchuk, Natalia. HREC Holodomor Digital Collections. Retrieved March 16, 2025, from https://vitacollections.ca/ HREC-holodomordigitalcollections/3744795/ data
Jung, C. G. (1966). Practice of Psychotherapy. In Read, H., et al. (Eds.), The collected works of C. G. Jung (Vol. 16). Princeton University Press.
Jung, C. G. (1968). Aion: Researches into the phenomenology of the self. In Read, H., et al. (Eds.), The collected works of C. G. Jung (Vol. 9). Princeton University Press.
Saussure, F. de. (1959). Course in general linguistics (Ch. Bally, Ed.). Philosophical Library.
Storozhuk, S., Kryvda, N., Hoian, I., & Mozgova, N. (2022). Mental health after trauma: Individual and collective dimensions. Wiadomości Lekarskie, 8, 1924–1931. Aluna Publishing.
Torbina, B. (Ed.). (2009). Interview with Nadia Mykhailovska. Holodomor Research and Education Centre in Ukraine. Retrieved March 16, 2025, from https://images.ouron-tario.ca/Partners/HREC/HREC0037894481T.PDF
