ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ СТИЛЬ ТА ПАРАМЕТРИ ЙОГО АНАЛІЗУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.21

Ключові слова:

індивідуальний стиль, особистість перекладача, перекладацька звичка, мовна звичка, ідіостиль

Анотація

У статті розглянуто наукові праці, що досліджують індивідуальний перекладацький стиль, можливості його аналізу та опису. Проаналізовано зв’язок індивідуального стилю й особистості перекладача. Розглянуто етичну проблему «видимості» й «невидимості» в контексті існування визначальних рис стилю перекладачів. Стаття містить критичний огляд визначень індивідуального стилю, запропонованого українськими й іноземними науковцями. Виокремлено два підходи до розуміння сутності поняття індивідуального стилю перекладачів залежно від уваги до відтворення творчої манери автора оригіналу. Перший підхід полягає у розумінні індивідуального перекладацького стилю як набору засобів і прийомів вирішення конкретних перекладацьких проблем відтворення елементів першотвору. У межах другого підходу в індивідуальному стилі вбачають унікальний стиль мовної та перекладацької поведінки, що не співвідноситься з оригіналом, не є результатом відмінностей між мовами та є повторюваним в інших працях перекладача. Обговорено позитивні результати та проблеми обох підходів. У статті наведено огляд праць, що зосереджуються на дослідженні індивідуальних рис мовлення перекладачів (безвідносно до стилістики оригіналу), а також індивідуального робочого стилю перекладачів (глобального і локального). Обґрунтовано ширші можливості другого підходу до розуміння індивідуального перекладацького стилю, оскільки більш комплексна методологія та обширний матеріал, застосовуваний в межах цього підходу, дають змогу потенційно визначити й проаналізувати джерела мотивації, когнітивні механізми й ті екстралінгвістичні чинники, які прямо чи опосередковано чинять вплив на формування перекладацької поведінки. Стаття містить висновок про невирішені питання обох підходів, а саме незацікавленість в особистісних аспектах формування перекладацької поведінки (для першого підходу), труднощі з виокремленням тих мовних звичок, які притаманні тільки перекладачеві і не відображають стилістику оригіналу, а також підтвердження припущень про джерела мотивації та позамовні чинники, що впливають на індивідуальний стиль.

Посилання

Дойчик О. Я., Бендак Ю. О. Особливості відтворення ідіостилю Дж. Гріна в українському перекладі (на матеріалі романів ‘Paper Towns’ та ‘The Fault in Our Stars’). Фоліум. 2023. № 2. С. 26–33.

Іваницька М. Л. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія. Чернівці : Книги–ХХІ, 2015. 604 с.

Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія і практика перекладу (німецька мова). Вінниця : Нова Книга, 2006. 592 с.

Ковальчук О. Я. Відтворення ідіостилю Джорджа Гордона Байрона у сучасних україномовних інтерпретаціях містерії «Каїн». Південний архів (філологічні науки). 2021. Випуск LXXXV. C. 148–153.

Коптілов В. В. Першотвір і переклад: роздуми і спостереження. Дніпро. 1972. 214 с.

Попелюк В. П. До проблеми відтворення індивідуального стилю Ред’ярда Кіплінга у перекладі. Львівський філологічний часопис. 2020. № 8. С. 223–229.

Марчук Т., Лисак К. Лінгвостилістичні засоби вираження ідіостилю Марини Левицької в оригіналі та перекладі (на матеріалі роману «Коротка історія тракторів по-українськи»). Фоліум. 2023. № 2. С. 90-98.

Asadi P., Séguinot C. Shortcuts, strategies and general patterns in a process study of nine professionals. Meta. 2005. Vol. 50(2). P. 522–547.

Baker M. Towards a methodology for investigating the style of a literary translator. Target. 2000. Vol. 12(2). P.241–266.

Boase-Beier, J. Stylistic Approaches to Translation. Manchester : St. Jerome Publishing. 2006. 184 p.

Dragsted B., Carl M. Towards a classification of translation styles based on eye-tracking and keylogging data. Journal of Writing Research. 2013. Vol. 5(1). P.133–158.

Ghosh A. The translator’s style. Translation Today. 2004. Vol. 1(1). P. 154–162.

Hansen G. Many tracks lead to one goal: a longterm study on individual translation styles. Tracks and Treks in Translation Studies. 2013. Vol. 3. P. 49–62.

Hermans T. The translator’s voice in translated narrative. Target. 1996. Vol. 8(1). P. 23–48.

Lehka-Paul O. Behavioural indicators of translators’ decisional styles in a translation task: a longitudinal study. Yearbook of the Poznan Linguistic Meeting. 2020. No. 6. P. 81–111.

Levý J. Translation as a decision process. In L. Venuti (ed.) The Translation Studies Reader. London, New York : Routledge. 2000. P. 148–159.

Malmkjær K. What happened to God and the Angels: an exercise in translational stylistics. Target. 2003. Vol. 15(1). P. 37–58.

Saldanha G. Translator style: methodological considerations. The translator. 2014. Vol. 17(1). P. 25–50.

Wyke B. van. Ethics and translation. In Y. Gambier & L. van Doorslaer (eds.). Handbook of Translation Studies. Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing Company. 2018. P. 111–115.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-13

Номер

Розділ

Статті