ПОСТКОЛОНІАЛЬНИЙ СХІД ОКСАНИ ЗАБУЖКО В ПЕРЕКЛАДАХ УКРАЇНСЬКИХ ДІАСПОРНИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Анотація

У статті окреслено трансформації постколоніальної східної символіки поетичних творів Оксани Забужко в англійських перекладах українських діаспорних перекладачів Майкла Найдана, Вірляни Ткач та Ванди Фиппс. Поетичним та художнім текстам Оксани Забужко притаманні такі спільні рии: перманентно вживані алюзії на традиційний Схід, національно-історичний контекст, антирадянські згадки та новаторська естетика. Зосереджуючись на метафорах східної тиші, духовного відродження та пострадянських пейзажів, Забужко апелює до нових вимірів східної філософії. У статті проаналізовано східні символи з позицій культурознавства, що дає змогу простежити глибокий зв’язок символів з індивідуальною культурною пам’яттю діаспорних перекладачів і зробити висновки щодо їхнього власного інтерпретаційного потенціалу та перекладацьких можливостей. Окремо висвітлено питання орієнтальної образності, пов’язаною з архетипними символами Сходу. На матеріалі перекладів представників української діаспори проаналізовано їх підходи альтернативного мислення у контексті відтворення оригінального культурного смислу автора. Особлива увага також зосереджена на збереженні етнокультурного потенціалу оригінальних текстів в англійських перекладах. Проаналізовано стратегії перекладачів та виявлено випадки потенційного етнокультурного занедбання. Перспективи подальших досліджень убачаються у зіставному аналізі перекладів творів Оксани Забужко перекладачами жінками і чоловіками, що дозволить простежити універсальні й специфічні тенденції інтерпретації східної символіки крізь призму гендеру. Також важливим напрямом є дослідження впливу культурної пам’яті перекладачів на відтворення постколоніального досвіду в різних літературних контекстах. Такі розвідки сприятимуть глибшому розумінню взаємодії між національною ідентичністю, перекладом і глобальним літературним процесом.