ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ КОНТРАСТУ В ГУМАНІТАРИСТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.36Ключові слова:
контраст, гуманітаристика, опозиція, протилежність, бінарність, антиномії, теза, антитеза, синтез, колізія.Анотація
У статті представлено системне осмислення контрасту, що функціює в межах гуманітаристики як структурний, когнітивний та комунікативний механізм. Метою дослідження є реконструкція історії формування теорії контрасту, виявлення її витоків у різних гуманітарних традиціях і відстеження міждисциплінарного динамізму сприйняття та застосування цього механізму. У роботі розглянуто широке коло джерел, що представляють ключові напрями гуманітарної думки. Проаналізовано контраст як універсальний когнітивний, логічний і феноменологічний принцип, що охоплює всі рівні гуманітарного знання: філософію, логіку, естетику, когнітологію, психологію, літературу, мову. З’ясовано, що контраст функціює не лише як стилістичний прийом, а як базова структура мислення, інструмент пізнання та художній принцип. Основна увага зосереджена на аналізі мовних і мовленнєвих явищ. Виокремлено кілька напрямів вивчення контрасту в сучасному мовознавстві: контрастивна лінгвістика, що порівнює структури різних мов; когнітивна лінгвістика, яка інтерпретує опозиційність як спосіб концептуалізації; прагматика й дискурс-аналіз, у межах яких контраст досліджують як засіб маркування інформативної структури висловлення. Описано методології, які застосовують для аналізу контрасту: корпусні (вивчення частотності використання контрастних структур у реальних текстах), експериментальні (тести на розпізнавання й реакцію), типологійні (міжмовні зіставлення). З’ясовано, що контраст слугує інструментом виокремлення інформаційно значущих елементів у висловленнях, структурування тексту, порушення очікувань та створення стилістичної напруги. На основі комплексного аналізу встановлено, що контраст виконує функцію концептуального зв’язку між рівнями мовної організації та рівнями інтерпретації світу. Перспектива досліджень полягає у поглибленому аналізі специфіки функціювання контрасту в різних типах дискурсу: художньому, науковому, публіцистичному, розмовному з урахуванням мовної, культурної та жанрової варіативності. Важливо також розширити корпусні й експериментальні підходи до виявлення статистичних закономірностей використання контрастивних структур у різних мовах і комунікативних ситуаціях.
Посилання
Арістотель (2013). Поетика. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Aristotle/Poetyka/
Кант, І. (2015). Критика чистого розуму. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kant_Immanuel/Krytyka_chystoho_rozumu/
Ніцше, Ф. (2004). Повне зібрання творів. Том 1. Львів: Астролябія. 769 с.
Aristotle. (1938). The categories; On interpretation (H. P. Cooke & H. Tredennick, Trans.). Loeb Classical Library No. 325. Cambridge, MA: Harvard University Press. 367 p.
Augustine, of Hippo. (2009). The city of God (M. Dods, Trans.). Peabody, MA : Hendrickson Publishers. 894 p.
Baumgarten, A. G. (n.d.). Aesthetica. Frankfurt an der Oder: Johannes Christian Kleyb. U R L : h t t p s : / / a r c h i v e . o r g / d e t a i l s /aestheticascrip00baumgoog
Boethius. (2011). On Aristotle, On Interpretation 4–6 (A. Smith, Trans.). London : Bristol Classical Press. 184 p.
Derrida, J. (1976). Of Grammatology. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press. 448 p.
Fechner, G. T. (1966). Elements of Psychophysics (H. E. Adler, Trans.). New York: Holt, Rinehart & Winston. 336 p.
Fichte, J. G. (1992). Foundations of Transcendental Philosophy (Wissenschaftslehre nova methodo) (D. Breazeale, Trans.). Ithaca,
NY : Cornell University Press. 352 p.
Hegel, G.W.F. (1977). Phenomenology of Spirit (A. V. Miller, Trans.). Oxford: Oxford University Press. 640 p.
Heraclitus of Ephesus. (2006). Fragments. Whitefish, MT : Kessinger Publishing. 244 p.
Koffka, K. (1935). Principles of Gestalt Psychology. New York : Harcourt, Brace and Company. 720 p.
Köhler, W. (1929). Gestalt Psychology. New York : Liveright. 416 p.
Leibniz, G. W. (2020). Dissertation on Combinatorial Art (M. Mugnai, H. Van Ruler & M. Wilson, Eds. & Trans.). Oxford University Press. 307 p.
Priest, G. (2006). In Contradiction: A Study of the Transconsistent. Oxford : Oxford University Press. 292 p.
Van Dijk, T. A. (2019). Macrostructures (Psychology Library Editions: Personality Series, Vol. 16). London: Taylor & Francis Group. ISBN: 9780367112448. 328 с.
Weber, E. H. (1996). E. H. Weber on the Tactile Senses (H. E. Ross & D. J. Murray, Eds.). Hove, UK : Psychology Press. 312 p.
Wertheimer, M. (1923). Untersuchungen zur Lehre von der Gestalt, II. Laws of organization in perceptual forms. Psychologische Forschung,
(1), 301–350.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.










