ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ КОНТРАСТУ В ГУМАНІТАРИСТИЦІ

Анотація

У статті представлено системне осмислення контрасту, що функціює в межах гуманітаристики як структурний, когнітивний та комунікативний механізм. Метою дослідження є реконструкція історії формування теорії контрасту, виявлення її витоків у різних гуманітарних традиціях і відстеження міждисциплінарного динамізму сприйняття та застосування цього механізму. У роботі розглянуто широке коло джерел, що представляють ключові напрями гуманітарної думки. Проаналізовано контраст як універсальний когнітивний, логічний і феноменологічний принцип, що охоплює всі рівні гуманітарного знання: філософію, логіку, естетику, когнітологію, психологію, літературу, мову. З’ясовано, що контраст функціює не лише як стилістичний прийом, а як базова структура мислення, інструмент пізнання та художній принцип. Основна увага зосереджена на аналізі мовних і мовленнєвих явищ. Виокремлено кілька напрямів вивчення контрасту в сучасному мовознавстві: контрастивна лінгвістика, що порівнює структури різних мов; когнітивна лінгвістика, яка інтерпретує опозиційність як спосіб концептуалізації; прагматика й дискурс-аналіз, у межах яких контраст досліджують як засіб маркування інформативної структури висловлення. Описано методології, які застосовують для аналізу контрасту: корпусні (вивчення частотності використання контрастних структур у реальних текстах), експериментальні (тести на розпізнавання й реакцію), типологійні (міжмовні зіставлення). З’ясовано, що контраст слугує інструментом виокремлення інформаційно значущих елементів у висловленнях, структурування тексту, порушення очікувань та створення стилістичної напруги. На основі комплексного аналізу встановлено, що контраст виконує функцію концептуального зв’язку між рівнями мовної організації та рівнями інтерпретації світу. Перспектива досліджень полягає у поглибленому аналізі специфіки функціювання контрасту в різних типах дискурсу: художньому, науковому, публіцистичному, розмовному з урахуванням мовної, культурної та жанрової варіативності. Важливо також розширити корпусні й експериментальні підходи до виявлення статистичних закономірностей використання контрастивних структур у різних мовах і комунікативних ситуаціях.