СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОГО ЕТНООБРАЗУ АННИ ЯРОСЛАВНИ У РОМАНІ М.-C. MONCHAUX «LА PETITE PRINCESSE DES NEIGES ANNE DE KIEV» ТА ОКАЗКОВАНІЙ РОЗПОВІДІ І. МАЛКОВИЧА «АННА ЯРОСЛАВНА: КИЇВСЬКА КНЯЗІВНА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ»

Анотація

У статті розглянуто етнообраз Анни Київської у історичному романі французької письменниці Марі-Клод Моншо та оказкованій розповіді Івана Малковича. Дослідження спирається на методологію імагології та реалізується застосуванням типологічного та рецептивно-естетичного методів, що дозволяють виявити спільні та відмінні риси у трактуванні етнообразу Анни Ярославни у французькій та українській літературі. Під літературним етнообразом розуміємо такий літературний образ, що конструює не лише індивідуальні риси, а й національну ідентичність зображуваних персонажів. Типологічне порівняння двох творів різних літератур ілюструє специфіку етнообразу Анни Ярославни: французька авторка акцентує увагу на ідеальності образу, в той час, як український письменник звертається до прийому ототожнення князівни зі своєю племінницею. Анна Ярославна, як представниця свого народу є яскравим і водночас простим для розуміння наймолодших читачів етнообразом. Вона освічена і розумна, оберігає сімейні цінності, які їй привили у дитинстві. Марі-Клод Моншо фромує образ дівчинки, яка зростає у Київській Русі, наголошуючи на її особливій вроді і доброті. Іван Малкович охоплює все життя Анни, розповідаючи та вплітаючи у оказковану розповідь елементи побуту жителів Київської Русі, сучасників Анни Ярославни. Риси національної ідентичності Анни проявляються у оказкованій розповіді, автор наголошує на важливості спадку Анни Ярославни, який належать сучасній Україні. Марі-Клод Моншо виразно описує зовнішність екзотичної для себе Анни, красу і величність Києва, релігійність Анни Київської. Через дихотомію Я / Інший увиразнюються складовими національної ідентичності Анни Київської. Для головної героїні, Я сформувалось у Київській Русі, вбираючи звичаї і навчання русинів, проте з часом воно трансформувалось, вбираючи у себе Чуже із далекої Франції. Характерними для французької літератури є риси зросійщення образу київської князівни, які спостерігаємо і у творі Марі-Клод Моншо. Французька авторка застосовує транслітеровані російські реалії, власні імена, тощо, хоча й зазначає, що Київська Русь є нащадком української культури. Такі факти часто трапляються у французьких творах, у чому вбачаємо вплив російської пропаганди з метою маніпуляційного привласнення українського минулого.