РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ШЕКСПІРІВСЬКОЇ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В ПОВІСТІ «О, ВЕНЕЦІЄ..!» БОРИСА ФІНКЕЛЬШТЕЙНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.14

Ключові слова:

шекспірівський дискурс, Борис Фінкельштейн, «Венеційський купець», метамодернізм, автентичність

Анотація

У статті досліджено вияви шекспірівської інтертекстуальності в повісті «О, Венеціє!..» сучасного українського письменника Б.Фінкельштейна. Проаналізовано особливості художньої репрезентації головного персонажа Шломо в контексті специфіки його фаху й належності до юдейської релігії. Визначено форми трансформації сюжетної лінії в повісті, зокрема проаналізовано сюжетні зміни стосовно претексту твору – п’єси «Венеційський купець» В. Шекспіра. З погляду юдейської релігійної традиції визначено світоглядні настанови Шломо (шекспірівського Шейлока), обґрунтовано вимоги персонажа щодо повернення позики, інтерпретовано відмову від мотиву жорстокості, який експлуатовано в шекспірівському творі й від якого відмовляється сучасний автор. Досліджено індивідуальну авторську модель щодо взаємодії історичного матеріалу й художньої вигадки в літературному творі. Окреслено феноменологічні аспекти творчості українського письменника й запропоновано розглядати повість «О, Венеціє!..» в парадигмі підходів нового історицизму, який детерміновано авторським намаганням реконструювати історію власного роду й відобразити цю модель альтернативної історії в аналізованій повісті. Схарактеризовано філософські особливості письменницької стратегії Б. Фінкельштейна, які визначили ідейно-мотивну та сюжетну специфіку повісті «О, Венеціє!..», що є виявом постпостмодерної шекспірівської інтертекстуальності. У творі акцентовано на єврейському компоненті, що визначає моделі поведінки та форми інтеракції між персонажами. Визначено, що український шекспірівський дискурс доповнюється і в XXI столітті, виявляючи світоглядні риси нової культурної історичної ситуації. У статті спробу ревізії історичного матеріалу й реконструкцію образу Шломо проаналізовано в контексті метамодерністської естетики. Визначено концепт автентичності як ключовий у повісті «О, Венеціє!..», що суголосно з епістемологічною основою метамодернізму як напряму літератури.

Посилання

Манюков О.Ю. Метамодернізм у пошуках нової автентичності : дис. на здоб. ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія». Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023, 193 с.

Овчаренко Н. Постколоніальні проекції канадської прози. Одеса : Фенікс, 2018. 512 с.

Фінкельштейн Б. «О, Венеціє...!». Всесвіт : журнал іноземної літератури. 2022, № 1–6. С. 269-276.

Фінкельштейн Б. «О, Венеціє...!». Всесвіт :журнал іноземної літератури. 2023, № 9–12. С. 259-277.

Fynkelshteyn B. O Venice..!. (translated by M. Pursglove and A. Morrison). London: Waterloo Press, 2023.

Greenblatt S. ‘Towards a Poetics of Culture’. Learning to Curse: Essays in Early Modern Culture. New York and London, 1990.

Vermeulen T., Van Den Akker R. Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics and Culture. 2010, 2.0. Р. 1-14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-14

Номер

Розділ

Статті