СТВОРЕННЯ «ВОРОГА»: СТРАТЕГІЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ «US-THEM» У МАНІПУЛЯТИВНИХ ПОЛІТИЧНИХ НАРАТИВАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2026.8.4

Ключові слова:

маніпулятивні політичні наративи, дезінформація, поляризація «us-them», критичний дискурс- аналіз, аналіз метафор, мультимодальний дискурс, політична комунікація, конструювання ідентичності

Анотація

У цій статті досліджуються лінгвістичні, наративні, метафоричні та мультимодальні стратегії, що використовуються в маніпулятивних політичних наративах для конструювання та підкріплення поляризованих ідентичностей «us-them». Ці наративи стратегічно просувають сприятливий образ внутрішньої групи («us»), одночасно зображуючи зовнішню групу («them») в негативному, часто загрозливому світлі. Дослідження охоплює п’ятнадцяти зразків новин за 2023–2024 роки, що містять маніпулятивні політичні наративи, котрі в свою чергу порівнюються з вісьмома легітимними новинами, котрі висвітлюють аналогічні політичні теми, що дозволяє систематично дослідити відмінності у дискурсі. Результати дослідження виявляють системні патерни маніпуляції: медіа-зразки, що містять маніпулятивні політичні наративи, демонструють значно вищу частоту використання інклюзивних та ексклюзивних займенників, які слугують для окреслення меж групи та сприяють емоційній лояльності. Також спостерігається, що неправдиві новини часто використовують оціночну лексику для піднесення внутрішньої групи («us») та дегуманізуючі або зневажливі ярлики для «демонізації» зовнішньої групи («them»). Метафори, що викликають асоціації з війною, хворобами та екзистенційними загрозами, з’являються у понад двох третинах маніпулятивних зразків, підсилюючи відчуття терміновості та морального конфлікту. На відміну від цього, таке метафоричне формулювання рідко зустрічається в легітимній журналістиці, яка, як правило, зберігає більш нейтральний та аналітичний тон. Аналіз, проведений у дослідженні, також демонструє, що маніпулятивні наративи, як правило, зводять складні політичні ситуації до спрощених бінарних протиставлень, представляючи проблеми як моральні битви між добром і злом. Це надмірне спрощення часто супроводжується емоційно-зарядженими образами та провокативною мовою, що разом підсилюють переконливий вплив. Дослідження робить внесок у сферу критичного аналізу дискурсу, пропонуючи розуміння механізмів політичної маніпуляції та практичні рекомендації щодо підвищення медіаграмотності та посилення практики перевірки фактів у демократичних суспільствах.

Посилання

Allcott, H., & Gentzkow, M. (2017). Social media and fake news in the 2016 election. Journal of Economic Perspectives, 31(2), 211–236. https:// doi.org/10.1257/jep.31.2.211

Azzimonti, M., & Fernandes, M. (2023). Social media networks, fake news, and polarization. European Journal of Political

Economy, 76, 102256. https://doi.org/10.1016/ j.ejpoleco.2022.102256

Bandura, A. (1999). Moral disengagement in the perpetration of inhumanities. Personality and Social Psychology Review, 3(3), 193–209.

https://doi.org/10.1207/s15327957pspr0303_3

Charteris-Black, J. (2004). Corpus approaches to critical metaphor analysis. Palgrave Macmillan. 264 p. https://doi.org/10.1057/9780230000612

Charteris-Black, J. (2014). Analysing political speeches: Rhetoric, discourse and metaphor. Palgrave Macmillan. 326 p. https://doi.org/ 10.1075/jlp.00005.wan

Fairclough, N., & Wodak, R. (1997). Critical discourse analysis. In T. A. van Dijk (Ed.),Discourse studies: A multidisciplinary introduction (Vol. 2, pp. 258–284). Sage.

Hopp, T., Ferrucci, P., & Vargo, C. J. (2020). Why do people share ideologically extreme, false, and misleading content on social media? A self-report and trace data–based analysis of countermedia content dissemination on Facebook and Twitter. Human Communication Research, 46(4), 357–384. https://doi.org/10.1093/hcr/hqz022

Iyengar, S., Lelkes, Y., Levendusky, M., Malhotra, N., & Westwood, S. J. (2019). The origins and consequences of affective polarization

in the United States. Annual Review of Political Science, 22, 129–146. https://doi.org/10.1146/ annurev-polisci-051117-073034

Iyengar, S., Sood, G., & Lelkes, Y. (2012). Affect, not ideology: A social identity perspective on polarization. Public Opinion

Quarterly, 76(3), 405–431. https://doi.org/ 10.1093/poq/nfs038

Iyengar, S., & Westwood, S. J. (2015). Fear and loathing across party lines: New evidence on group polarization. American Journal of Political Science, 59(3), 690–707. https://doi.org/10.1111/ajps.12152

Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Farrar, Straus and Giroux. 499 p.

Kress, G., & van Leeuwen, T. (2006). Reading images: The grammar of visual design (2nd ed.). Routledge. 291 p.

Lakoff, G., & Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. University of Chicago Press. 242 p. h t t p s : / / d o i . o r g / 1 0 . 7 2 0 8 / c h i c a g o /9780226470993.001.0001

Osmundsen, M., Bor, A., Vahlstrup, P. B., Bechmann, A., & Petersen, M. B. (2021). Partisan polarization is the primary psychological

motivation behind political fake news sharing on Twitter. American Political Science Review, 115(3), 999–1015. https://doi.org/10.1017/ S0003055421000290

Petty, R. E., & Cacioppo, J. T. (1986). The elaboration likelihood model of persuasion. In L. Berkowitz (Ed.), Advances in experimental

social psychology (Vol. 19, pp. 123–205). Academic Press. https://doi.org/10.1016/ S0065-2601(08)60214-2

Qureshi, I., & Bhatt, B. (2024). Social mediainduced polarisation. Information Systems Journal, 34(3), 1425–1431 https://doi.org/10.1111/isj.12525

Tajfel, H., & Turner, J. C. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. In W. G. Austin & S. Worchel (Eds.), The social psychology of intergroup relations (pp. 33-47). Brooks/Cole.

Van Dijk, T. A. (2006). Ideology and discourse analysis. Journal of Political Ideologies, 11(2), 115-140. https://doi.org/10.1080/13569310600687908

Wardle, C., & Derakhshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe. 107 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-07

Як цитувати

Вахрамєєв, Б. (2026). СТВОРЕННЯ «ВОРОГА»: СТРАТЕГІЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ «US-THEM» У МАНІПУЛЯТИВНИХ ПОЛІТИЧНИХ НАРАТИВАХ. Folium, (8), 31–42. https://doi.org/10.32782/folium/2026.8.4

Номер

Розділ

Статті