РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Анотація

У статті проаналізовано вербальні та невербальні засоби репрезентації тривожних станів у сучасному англомовному масмедійному дискурсі. Матеріалом дослідження обрано фрагменти статей, що описують тривожні стани, дібрані методом суцільної вибірки з щотижневого американського інтернет-журналу “Newsweek” за 2025 рік. Результати дослідження засвідчують, що основним лексичним маркером тривожності в англійській мові є іменник “anxiety”, який сполучається з різними препозиційними модифікаторами і формує широкий спектр термінів, що конкретизують не лише тип тривожності (соціальна, сепараційна, післяпологова, кліматична, страх польотів, страх перед подарунками тощо), а й контекст її виникнення. Cловосполучення “social anxiety”, “separation anxiety”, “postpartum anxiety”, “climate anxiety” та інші розкривають джерела, часові рамки й соціокультурні особливості психоемоційного дискомфорту. Аналіз ілюстративних фрагментів виявив, що у масмедійному дискурсі тривожність описується за допомогою метафор та епітетів, що підсилюють експресивність і допомагають передати складність суб’єктивних переживань. Застосування дискурсивних маркерів, фігур накопичення, синтаксичних конструкцій, які імітують “задихане мовлення”, сприяє відтворенню динаміки стану тривожності і паніки, створюючи у читача ефект своєрідної емоційної участі. Особливе місце в репрезентації тривожності посідають описи фізіологічних проявів – серцебиття, болю в грудях, задишки, потовиділення, – що підкреслюють багатогранність цього емоційного стану. Окрім того, виявлено такі політичні, економічні та соціальні фактори, як зростання цін, безробіття, соціальна самотність та глобальні кризи. Вони поглиблюють генералізований тривожний розлад і негативно впливають на психологічну атмосферу суспільства. Отже, у сучасному англомовному масмедійному дискурсі поняття тривожності перетворюється на багатогранний соціокультурний феномен, із різними контекстуальними нашаруваннями, що віддзеркалюють актуальні суспільні виклики та особливості культури самовираження. Перспективою подальших досліджень вважаємо проведення мультимодального аналізу відеоконтенту соціальних мереж для виявлення кореляцій між вербальними маркерами тривожності та невербальними проявами користувачів.