АПРОКСИМАЦІЯ ЯК ТАКТИКА МОВНОГО ХЕДЖУВАННЯ В АКАДЕМІЧНОМУ ДИСКУРСІ: МІЖМОВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2024.4.15Ключові слова:
стратегія хеджування, лінгвістичний хеджинг, тактика апроксимації, хедж, науковий дискурс, наукова комунікація, жанр анотації до наукової статті, прагматична функція, зіставлення, різномовні дискурсиАнотація
Попри належну увагу до лінгвістичного хеджування, поза увагою мовознавців залишаються прийоми реалізації різних таких цієї стратегії у різномовних текстах наукового дискурсу. Це актуалізує наше зіставне дослідження, мета якого полягає у встановленні спільних та відмінних характеристик тактики апроксимації як однієї із тактик хеджування в науковому дискурсі. Відібрані для аналізу реченнєві конструкції з однакових за обсягом наукових текстів, зокрема із анотацій до наукових статей галузі гуманітаристики дали змогу дійти об’єктивних висновків щодо реалізації тактики апроксимації. До аналізу було залучено однакову кількість текстового масиву з англомовних та українськомовних наукових журналів. Було проаналізовано тексти обсягом по 20 000 др. знаків у кожній із мов, сформовано корпус реченнєвих конструкцій обсягом 300 одиниць в кожній із мов. Напрацювання попередників та власний аналіз дав змогу виокремити низку комунікативних прийомів тактики апроксимації, зокрема: невизначеної кількості, узагальнення, обмеження та уподібнення. Зіставний аналіз виявив відмінності в реалізації виділених прийомів. За нашими спостереженнями, в англомовному науковому дискурсі найбільш поширеним прийомом актуалізації тактики апроксимації став прийом генераліазції (37%), тоді як для українського дискурсу найбільше мовних зразків припадає на прийом невизначеної кількості (37%). Прийом уподібнення є однаково поширеним як в англомовному, так і українськомовному контекстах (15% та 16% відповідно). Прийом обмеження більш властивий англомовному дискурсу (23%) на противагу українськомовному (16%). Виявлені тенденції віддзеркалюють як власне мовні, так і лінгвокультурні традиції наукової мови
Посилання
Венгринюк М., Мельник О. Комунікативно-прагматичнии потенціал анотації як вторинного науково-технічного тексту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2015. № 55. С. 42–44.
Висоцька О.Л. Науковий дискурс у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Молодий вчений. 2018. № 8 (60). С. 65-70.
Іваницька Н.Б. Реалізація комунікативної стратегії переконання в різномовних наукових статтях: зіставний аспект. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 1, Ч. 1. С. 220-228. DOI: https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.1-1/38
Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. К. : ІВЦ Політехніка, 2002. 288 с.
Романченко А. Комунікативні тактики стратегії хеджування. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2017. Вип. 153. С. 310-314.
Яхонтова Т. Лінгвістична генологія наукової комунікації. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 234 с.
Aksiutina T. Hedging and its linguistic manifestation in spoken and written discourse: corpus research. Anglistics and Americanistics. 2021. №18. Р. 4-10. DOI: 10.15421/382101
Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language usage. 17th ed. Cambridge: Cambridge Uni. Press, 1987. 345 p.
Dontcheva-Navratilova O. Cross-cultural variation in the use of hedges and boosters in academic discourse. Prague Journal of English Studies 2017. № 5 (1). Р.163-184.
Fraser B. Pragmatic competence: The case of hedging. In G. Kaltenböck, W. Mihatsch, & S. Schneider (Eds.). New approaches to hedging. Bingley: Emerald, 2010. РР. 15-34.
Hübler A. Understatements and Hedges in English. Amsterdam: John Benjamins, 1983. 167 р.
Hyland K. (1996). Talking to the Academy: Forms of Hedging in Science Research Articles. Written Communication. 1996. № 13 (2). Р. 251–281.
Kranich S. To hedge or not to hedge: the use of epistemic modal expressions in popular science in English texts, English–German translations, and German original texts. Text & Talk – An Interdisciplinary Journal of Language, Discourse & Communication Studies. 2015. № 31 (1). Р. 77-99.
Lakoff D. Hedges: A study in meaning criteria and the logic of fuzzy concepts. Journal of Philosophical Logic, 1972. № 2(4). Р. 458–508.
Stine Johansen Hulleberg. A Contrastive Approach to the Types of Hedging Strategies Used in Norwegian and English Informal Spoken Conversations. Contrastive Pragmatics. 2021. №2. Р. 81–105.
Vlasyan G. R. Linguistic Hedging In The Light Of Politeness Theory. In I. V. Denisova (Ed.), Word, Utterance, Text: Cognitive, Pragmatic and Cultural Aspects. 2018. Vol 39. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences (pp. 685-690). Future Academy. https://doi.org/10.15405/epsbs.2018.04.02.98
Wallwork A. English for Academic Research. Pisa, Springer, 2016. 377 p.