ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ШЛЯХОМ РЕАЛІЗАЦІЇ КРАЇНОЗНАВЧИХ ПРОЄКТІВ У КОНТЕКСТІ ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.8.19Ключові слова:
дослідницька компетентність, країнознавство, проєктна діяльність, міжкультурна комунікація, пошукова діяльність, прикладна лінгвістика, дискурс-аналізАнотація
У статті досліджено педагогічні умови формування дослідницької компетентності студентів німецької філології шляхом реалізації країнознавчих проєктів. Здатність до самостійної дослідницької діяльності є важливим елементом компетентнісної парадигми сучасної філологічної освіти і якісної підготовки майбутніх фахівців та науковців. Одним зі шляхів формування цієї здатності є запровадження дослідницьких проєктів різноманітного спрямування та тематики. Проєкти з країнознавчим компонентом, які унаочнюють зв’язок мови з соціокультурним середовищем, є актуальними та демонструють реальні та живі взаємозв’язки між культурними просторами, підвищують інтерес студентів до дослідницької діяльності у знайомих контекстах та сприяють популяризації вивчення іноземних мов та культур. Запровадження та втілення проєктів на актуальну країнознавчу тематику розглядається на різних етапах навчання в університеті та з урахуванням структурних компонентів дослідницької компетентності (когнітивного, операційно-діяльнісного, мотиваційного, рефлексивного тощо). Проєктна діяльність у сфері країнознавства обґрунтовується через особливий акцент на розвиток ключових компетентностей студентів та пропонується через інтеграцію в навчальні курси країнознавства, дискурс-аналізу та соціолінгвістики. В рамках описаного дослідження запропоновано модель-приклад країнознавчого проєкту для студентів, а саме „Deutsche Spuren in Ivano-Frankivsk“, на основі якого описано позитивні сторони реалізації схожих проєктів та проаналізовано ймовірні труднощі, які можуть виникати, особливо під час реалізації проєктів на початкових рівнях вивчення мови, а також на ранніх етапах дослідницької діяльності. Через рефлексію щодо втіленого проєкту окреслено майбутні перспективи схожих та інших досліджень і доведено, що поєднання прикладної лінгвістики та міжкультурного аналізу сприяє розвитку пошукової діяльності, критичного мислення, академічного письма та інтерпретації мовних явищ у соціокультурному контексті.
Посилання
Гончаренко, С. У. (2008). Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ, Вінниця : ДОВ «Вінниця». 278 с.
Коваль О.Ю. (2019) Проектна методика навчання іноземної мови студентів ВНЗ. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. Запоріжжя : КПУ. Вип. 63. т. 2. С. 89-92.
Ничкало Н. Г. (2001). Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія. Неперервна професійна освіта в Україні: теорія і практика. Київ. 1 (2). С. 9–22.
Byram M. (1997). Teaching and Assessing Intercultural Communicative Competence. Clevedon: Multilingual Matters. 192 p.
Kilpatrick W. H. (1918). The Project Method. Teachers College Record.
Krumm H.-J. (1994). Curriculare Aspekte der Landeskunde. Wien.
Pavlyshynets O., Petryshak B. (2025). Forschungsprojekt zur entdeckenden Landeskunde: Deutsche Spuren. URL: https://padlet.com/alenapavlyshynets/deutsche-kulturspuren-zi6bhl3sdscd1d99.
Pawlyschynez O., Petryschak B. (2025) Forschungsprojekt zur entdeckenden Landeskunde. Матеріали XXХII Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів «Україна та німецькомовні країни: культурні, літературні та мовні контакти» (26-27 вересня 2025 р.) Чернівці. С. 158–160.
Schart M., Legutke M. (2025). DLL 1 Neubearbeitung. Lehrkompetenz und Unterrichtgestaltung.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.









