ЕКОЛІНГВІСТИЧНА СВІДОМІСТЬ: ФОРМУВАННЯ, ДИНАМІКА, ІНТЕРПРЕТАЦІЙНА МОДЕЛЬ

Анотація

Статтю присвячено теоретико-методологічному осмисленню поняття еколінгвістичної свідомості та розробці інтерпретаційної моделі її аналізу в медійному дискурсі. У межах дослідження еколінгвістична свідомість розглядається як динамічна система ціннісно-мовних орієнтацій і когнітивно-прагматичних механізмів інтерпретації, що формується під впливом соціокультурного та медійного контекстів і відображає рівень етичної відповідальності мовця в публічній комунікації. Особливу увагу зосереджено на процесах формування, функціонування та трансформації еколінгвістичної свідомості в умовах сучасного німецькомовного медіапростору, зокрема в контексті висвітлення міграційної тематики як соціально чутливої проблематики. Дослідження здійснено на засадах міждисциплінарного підходу, що поєднує інструментарій когнітивної лінгвістики, семантичної теорії, прагмалінгвістики, соціолінгвістики та еколінгвістики. У межах семантичного рівня проаналізовано метафоричні моделі репрезентації міграції та їхній вплив на формування інтерпретаційних рамок; когнітивного – фрейми осмислення соціально значущих явищ; прагмалінгвістичного – комунікативні стратегії мовного впливу, зокрема залякування, заохочування та апеляції до моральних норм; соціолінгвістичного – реакції аудиторії у коментарному дискурсі та їхню залежність від типу медійного фреймінгу. Матеріалом дослідження слугують публікації провідних німецькомовних медіа та приклади онлайн-дискусій, що мають ілюстративно-аналітичний характер і спрямовані на демонстрацію аналітичного потенціалу запропонованої моделі. Результати дослідження дозволяють окреслити ключові вектори інтерпретаційної моделі еколінгвістичної свідомості та продемонструвати взаємозв’язок між мовними засобами, механізмами фреймінгу та формуванням оцінних установок реципієнтів. Показано, що медійний дискурс не лише відображає наявний рівень еколінгвістичної свідомості, а й активно впливає на її трансформацію, сприяючи як гуманізації публічної комунікації, так і посиленню поляризаційних тенденцій. Запропонована інтерпретаційна модель може бути використана як аналітичний інструмент для подальших емпіричних досліджень у межах еколінгвістики та медіалінгвістики.