СЕМАНТИЧНЕ ЯДРО ТЕРМІНА: КОНЦЕПТУАЛЬНА ЄДНІСТЬ І АСПЕКТИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.1

Ключові слова:

семантична структура, термін, концепт, семантична ознака, семантична опозиція

Анотація

У пропонованому дослідженні розглянуто структуру і властивості семантичного ядра слова-терміна, проаналізовано його концептуальну єдність, аспекти її реалізації і вивчення. Особливу увагу зосереджено на застосуванні різних проекцій і підходів до аналізу процесів виокремлення і дослідження комплексів дискретних інтегральних і диференційних семантичних компонентів, а також відповідних недискретних образів-концептів семантичного ядра. Поєднання вивчення розвитку слова-терміна та його семантичного ядра у діахронії та синхронії є одним із ключових моментів дослідження. Процеси нерозривної взаємодії екстралінгвального і лінгвістичного рівнів формування і розвитку слова-терміна розглянуто як основу для утворення і постійного розширення термінологічних полів і доменів. Аналіз формування і розширення системи смислів у структурі лексеми полісемічного слова-терміна враховує їх паралельний розвиток у декількох вимірах – у недискретному і дискретному. У процесі дослідження визначаються і аналізуються як експліцитно виражений концептуальний образ-архетип, так і розгалужена система імпліцитних семантичних компонентів та їх комплексів. Виявляємо, що складність концептуальної структури семантичних компонентів у складі виявлених комплексів ознак полягає також і в тому, що система конотативних параметрів постійно взаємодіє із кожною з визначених семантичних ознак (яка, зі свого боку, має власну логіку розвитку, і може виявляти абсолютно різну інтенсивність реалізації у кожному зі смислів лексеми полісемічного слова-терміна. Аналізуються ступені інтенсивності прояву виявлених семантичних ознак у різних їх композиціях, а також на різних рівнях ієрархічної структури семантичного ядра, розглядається функціонування явища нейтралізації семантичних компонентів. Така структура семантичного ядра слова-терміна створює практично необмежений потенціал для позначення різних класів і видів денотатів, що, відповідно, знаходить свій вираз у внутрішній логіці і напрямах розвитку лексемної структури слова-терміна. Процес актуалізації семантичних ознак і їх комплексів розглянуто у різних видах дискурсу.

Посилання

Алієва, О. (2025). Семантична структура терміна: ядро, взаємозв’язки, потенціал. Folium, (7), 9–15. https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.1

Baldinger, K. (1980). Semantic Theory. Тоwards a Modern Semantics. New York.

Bazin, G. (1986). Histoire de l`histoire de l`art: de Vasari à nos jours. Paris: Albin Michel.

Bybee, J. (2010). Language, Usage and Cognition. Cambridge: Cambridge University Press.

Collins English Dictionary. (2006). New York. https://www.abbyy.com/en-ee/translation_dictionary

Gombrich, E. H. (2006). The Story of Art. London,Oxford, New York: Phaidon Publishers Inc.

Lakoff, G., Johnsen, M. ( 2003). Metaphors we live by. London.

Lyons, J. (1977). Semantics (Vols 1–2). Cambridge, England.

Panofsky, E. (2005). The Life and Art of Albrecht Durer. Princeton University Press.

Skeat, W.W. (1991). An Etymological Dictionary of the English Language. Oxford.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-01

Як цитувати

Алієва, О. (2026). СЕМАНТИЧНЕ ЯДРО ТЕРМІНА: КОНЦЕПТУАЛЬНА ЄДНІСТЬ І АСПЕКТИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ. Folium, (9), 9–15. https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.1

Номер

Розділ

Статті