КОМУНІКАТИВНИЙ ШУМ ПРИ НЕДОТРИМАННІ ПОСТУЛАТІВ КОМУНІКАТИВНОГО КОДЕКСУ (НА МАТЕРІАЛІ П’ЄСИ «ПІГМАЛІОН» БЕРНАРДА ШОУ)

Анотація

У статті розкрито прагматичний потенціал комунікативного шуму внаслідок порушення співрозмовниками постулатів комунікативного кодексу – принципів Кооперації та Ввічливості – на матеріалі художнього мовлення п’єси «Пігмаліон» Бернарда Шоу. У драмі наявні ідейні суперечності, ідеологічні конфлікти, непримиренні протиріччя між героями, що прогнозує значний рівень комунікативного шуму у їх взаємодії. На основі аналізу художніх діалогів і полілогів п’єси доведено, що поява комунікативного шуму у спілкуванні тісно пов’язана з порушенням постулатів комунікативного кодексу. Недотримання принципів Кооперації та Ввічливості може відбуватися як ненавмисно (через брак комунікативної компетенції мовця, психічні особливості комунікантів, вплив ексталінгвальних факторів), так і цілеспрямовано. У деяких випадках можливе поєднання обох факторів у межах одного комунікативного акту. Результати дослідження показують, що цілеспрямоване порушення комунікативних директив зумовлює появу комунікативного шуму, який має певний прагматичний потенціал: дозволяє ухилитися від відповіді на незручне питання, привертає увагу адресата до теми розмови, активізує його участь у комунікації, підводить його до певного висновку, бажаного для мовця, дає змогу заподіяти образу й уникнути відповідальності чи здійснити мовну контратаку. Порушення кількох максим утілення принципів Кооперації та Ввічливості в одному комунікативному акті створює високий рівень комунікативного шуму і є семантико-прагматичним вузлом, що пов’язує інтенції мовців та фактуальну інформацію. На прикладах фрагментів художнього мовлення обґрунтовано думку, що максими Ввічливості й Кооперації можуть не узгоджуватися між собою, що змушує мовця дотримуватись однієї за рахунок порушення іншої з неминучим виникненням комунікативного шуму. Недотримання постулатів комунікативного кодексу створює комунікативний шум, який модулює стосунки між комунікантами – забезпечує їх зближення або конфронтацію, окреслюючи сторони конфлікту у спілкуванні. Проведене дослідження переосмислює поняття комунікативного шуму як виключно негативного фактора у спілкуванні і виявляє його особливу роль у модуляції стосунків комунікантів та семантико-прагматичній прогресії комунікативного акту.