МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ КАСКАД: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНА МОДЕЛЬ СМИСЛОТВОРЕННЯ У НОВИННОМУ ВІДЕОДИСКУРСІ

Анотація

У статті запропоновано концепцію мультимодального каскаду як когнітивно-прагматичної моделі смислотворення у відеодискурсі новин. Необхідність її розроблення пов’язана з відсутністю аналітичної моделі, здатної пояснити динамічні процеси смислотворення у часовому розгортанні мультимодального новинного повідомлення. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування мультимодального каскаду, визначення його структурних компонентів, базових властивостей і принципів функціонування. Методологічну основу дослідження становлять мультимодальний та критичний дискурс-аналіз, теорія силової динаміки Л. Талмі та когнітивно-прагматичний підхід. Мультимодальний каскад характеризують чотири базові властивості: темпоральність, рекурсивність, кумулятивність та здатність до реконфігурації причинності й агентності. Модель мультимодального каскаду охоплює три взаємопов’язані аналітичні виміри: темпоральну організацію смислотворення, мультимодальну взаємодію та силову динаміку, комплексний аналіз яких дає змогу пояснити механізми перерозподілу агентності й каузальності. Критичний дискурс-аналіз уможливлює інтерпретацію того, як ці процеси набувають ідеологічної легітимності. Матеріал дослідження становлять 28 відеорепортажів CBS News (2025–2026 рр.), присвячених висвітленню імміграційного контролю у США. У результаті дослідження доведено, що мультимодальний каскад функціонує як послідовність чотирьох фаз: тригера події, атрибуції агентності, розширення наслідків та інтерпретативної стабілізації. Встановлено, що перехід між фазами визначений зміною когнітивно-прагматичної функції мультимодальної конфігурації. Доведено, що кожна наступна фаза реконфігурує агентність і силові відношення, ретроспективно переосмислюючи результати попереднього. Аналіз корпусу підтвердив інваріантність функціональної структури мультимодального каскаду незалежно від варіативності використаних семіотичних ресурсів. З’ясовано, що вербальні, візуальні й аудіальні ресурси утворюють мультимодальні конфігурації, у межах яких кожний модус компенсує, конкретизує або підсилює інші. Їхня темпорально організована взаємодія забезпечує послідовну реконфігурацію силових відношень і формування нормативної інтерпретації події. Запропонована модель пропонує процесуальне пояснення механізмів смислотворення у відеодискурсі.