ЗА ОБРІЯМИ ПОЕЗІЇ: ПОЕТИЧНА НАРАТИВНІСТЬ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА РИСА ІДІОНАРАТИВУ Е. А. ПО
DOI:
https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.21Ключові слова:
Е. А. По, поетика автора, поетична проза, критерії поетизації прози, висуненняАнотація
У статті розглядаються особливості індивідуального стилю Е. А. По, який тривалий час залишається предметом наукових дискусій. Обґрунтовується теза, що інтерпретація творчості автора винятково в межах поезії або прози не забезпечує цілісного розуміння специфіки його художнього мислення. Натомість запропоновано концептуалізацію творчості митця крізь призму його поетики, яка інтегрує поетичний і прозовий дискурси в єдину естетичну систему. Спираючись на результати попередніх досліджень ідіолекту, ідіостилю та ідіонаративу Е. А. По, у статті досліджено поетичність прози автора та запропоновано поняття «поетичного наративу» як одну з визначальних характеристик його поетики. Розроблено перелік ознак поетизації прози, який охоплює чотири взаємоповʼязані критерії: ритмізацію тексту, реалізовану через синтаксичний, фонологічний і семантичний паралелізм; граматичні та графологічні девіації; фрагментацію текстової організації, що візуально наближає прозовий текст до поетичного; а також стилістичну конвергенцію. Запропонований підхід застосовано під час аналізу трьох оповідань Е. А. По: «Lionizing» (1835), «The Masque of the Red Death» (1842) та «The Thousand-and-Second Tale of Scheherazade» (1845). Результати засвідчують систематичне використання в усіх трьох текстах повторюваних синтаксичних конструкцій, звукових патернів, неконвенційної пунктуації, графічного висунення, курсиву, іншомовних вкраплень і фрагментації речень. Стилістична конвергенція формує прозу, якій притаманні виразні ознаки поетичності. Послідовна репрезентація цих прийомів у творах різних періодів творчості Е. А. По свідчить про їхній системний характер і дає підстави розглядати їх не як окремі стилістичні експерименти, а як компоненти його поетики. Отримані результати підтверджують, що критерії, які визначають поетичну творчість Е. А. По, є водночас фундаментальними засадами його прозового письма, що доводить міжжанровий характер його поетики. Таким чином, поетичний наратив розглядається як одна з ключових характеристик ідіонаративу автора.
Посилання
Anastasaki, E. (2013/2014). Embedded and embodied poetry in Edgar Allan Poe’s “Ligeia” and “The Fall of the House of Usher”. Connotations: A Journal for Critical Debate, 23(2), 207–229.
Dawidziak, M. (2023). A mystery of mysteries: The death and life of Edgar Allan Poe. St. Martin’s Griffin.
Gilmore, P. (2019). Poe and the sciences of the brain. In J. G. Kennedy & S. Peeples (Eds.), The Oxford Handbook of Edgar Allan Poe (pp. 752–772). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190641870.013.43
Grimstad, P. (2019). Poe and science fiction. In J. G. Kennedy & S. Peeples (Eds.), The Oxford Handbook of Edgar Allan Poe (pp. 735–751). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190641870.013.47
Gruesser, J. C. (2019). Edgar Allan Poe and his nineteenth-century American counterparts. Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781501334542
Jakobson, R. (1960). Closing statement: linguistics and poetics. In T. A. Sebeok (Еd.), Style in Language (pp. 350–377). MIT Press
Kennedy, J. G. (2019). Poe’s terror analytics. In J. G. Kennedy & S. Peeples (Eds.), The Oxford Handbook of Edgar Allan Poe (pp. 809–828). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190641870.013.46
Knott, K. (2023). “Sort of E. A. Poeish”: Edgar Allan Poe and female pulp writers. In A. B. Armiento & T. Montgomery (Eds.), Poe and Women: Recognition and Revision (pp. 133–150). Lehigh University Press. http://dx.doi.org/10.5040/9781611463958.ch-7
Marushchak, N. (2025a). Blurring the boundaries of poetics: A stylistic and narrative analysis of Poe’s “The Fall of the House of Usher” and “The Haunted Palace”. Acta Humanitatis, 3(1), 25–40. https://doi.org/10.5709/ah-03.01.2025-02
Marushchak, N. (2025b). Exploring Poe’s Idiolect: A Linguistic Study of Grammatical Preferences. Закарпатські філологічні студії, 44(2), 70–75. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.44.2.12
Marushchak, N. (2025c). To feel is to be human? The empirical study of reader response to original and AI-generated texts. DIALOGICA: Journal of Human and AI Language Interaction, 1(1), 64–87. http://dx.doi.org/10.5709/dialogica-01.01.2025-04
Marushchak, N. (2025d). Transgeneric narratological vista: (Poe)tics readdressed. Studia Linguistica, 26, 63–76. http://dx.doi.org/10.17721/StudLing2025.26.63-76
Marushchak, N. (2025e). Unpacking Poe’s idiolect: A study of authorial lexical choices. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 93(1), 271–277. https://doi.org/10.24919/2308-4863/93-1-39
Mills, B. (2019). Conversations on the Body and the Soul: Transcending Death in the angelic dialogues and “Mesmeric Revelation”. In J. G. Kennedy & S. Peeples (Eds.), The Oxford Handbook of Edgar Allan Poe (pp. 406–423). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190641870.013.24
Moreland, S. (2019). Ancestral piles: Poe’s gothic materials. In J. G. Kennedy & S. Peeples (Eds.), The Oxford Handbook of Edgar Allan Poe (pp. 520–541). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780190641870.013.30
Mukařovský, J. (2014). Standard language and poetic language. In J. Chovanec (Ed.), Chapters from the History of Czech Functional Linguistics. (pp. 41–53). Masarykova Univerzita. (Original work published 1964)
Schmid, W. (2014). Poetic or ornamental prose. In P. Hühn, J. Meister, J. Pier & W. Schmid (Eds.), Handbook of Narratology (pp. 720–725). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110316469.720
Thomas, D., & Jackson, D. K. (1987). The Poe log: A documentary life of Edgar Allan Poe, 1809–1949. G. K. Hall & Co.
Turpin, Z. (2025). Eureka!: A survey of women discovering, and rediscovering, Poe. Poe Studies, 58, 16–45. https://dx.doi.org/10.1353/poe.2025.a971626
Yemets, A., & Zakharchuk, A. (2021). Strategies of investigating and translating poetical prose of the classical and contemporary English short stories. SHS Web of Conferences, 105, 01003. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110501003
Ємець, О. В. (2000). Семантика, синтактика та прагматика тропів в аспекті поетизації художньої прози (на матеріалі оповідань Ділана Томаса). [Неопубл. дис. канд. філол. наук]. Київський національний лінгвістичний університет.
Ємець, О. В. (2021). Роль стилістичного аналізу у перекладі поетичної прози. Актуальні проблеми філології та перекладознавства, 21(2), 24–28. https://doi.org/10.31891/2415-7929-2021-21-33
Ємець, О. В. (2024). Синтактика тропів у художній прозі: семантичний та прагматичний аспекти. Вісник науки та освіти, 7(25), 251–259. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-7(25)-251-259
Ємець, O. В., & Захарчук, A. (2020). Значення художньої деталі як фактора поетичності прози в оповіданнях американських і канадських письменників. Філологічні науки, 33, 20–24. https://doi.org/10.33989/2524-2490.2020.33.228197
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.









