ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У РОМАНІ ТЕРРІ ПРАТЧЕТТА «МОРТ»

Анотація

У статті досліджено особливості вербалізації концепту СМЕРТЬ у романі «Морт» видатного англійського майстра слова Террі Пратчетта. У результаті дослідження встановлено, що концепт СМЕРТЬ у романі реалізується у двох взаємопов’язаних, але функціонально різних аспектах: як персоніфікований персонаж і як процес припинення життя. Для кожного з аспектів виокремлено окреме номінативне поле, що складається з ядра, ближньої та дальньої периферії. Проаналізовано лексичні одиниці, символічні образи, фразеологізми, графічні засоби, метафоричні моделі та індивідуально-авторські номінації, які беруть участь у формуванні концепту. Особливу увагу приділено особливостям графічної організації мовлення персонажа СМЕРТІ, символічному значенню авторських образів, а також функціонуванню традиційних і новаторських мовних засобів у структурі концепту. Проведений квантитативний аналіз дозволив визначити частотність уживання окремих мовних одиниць, встановити закономірності організації номінативних полів та простежити взаємозв’язок між їхніми структурними компонентами. З’ясовано, що в художньому світі роману СМЕРТЬ постає не лише як традиційний символ завершення життя, а й як функціонально необхідний елемент світового порядку, носій соціальної ролі та професійної функції. Установлено, що персоніфікація концепту, графічне оформлення мовлення персонажа, система символічних номінацій і авторські метафоричні образи формують індивідуально-авторську модель осмислення смерті, яка суттєво відрізняється від її традиційного культурного сприйняття. Здобуті результати поглиблюють розуміння індивідуально-авторської концептосфери Террі Пратчетта та можуть бути використані в подальших когнітивно-дискурсивних, лінгвокультурологічних і компаративних дослідженнях художнього тексту.