ІЛЮЗІЯ НЕЙТРАЛЬНОСТІ В ЮРИДИЧНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЯК ЛІНГВА ФРАНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.29

Ключові слова:

англійська мова як правова лінгва франка, юридичний дискурс, конвергенція та конфлікт, мовна нейтральність, загальне і континентальне право, тлумачення договору, методика ESP

Анотація

У статті досліджено питання мовної нейтральності в юридичній англійській як лінгва франка. У центрі уваги є взаємодія двох динамік транснаціонального юридичного дискурсу: конвергенції мовної форми та конфлікту доктринального змісту. Предметом дослідження є конвенційні англомовні договірні формули, що циркулюють як шаблони; їх аналіз дав змогу виявити механізм, який породжує враження нейтральності. Мета дослідження – визначити механізм, за допомогою якого стандартизація юридичної англійської створює враження нейтральності, не підтверджене доктринальними наслідками її застосування. Завдання дослідження: інтегрувати в межах єдиної аналітичної рамки дослідження англійської мови як правової лінгва франка, праці про інтерференцію в юридичному перекладі та критику нейтральності в міжнародному арбітражі; перевірити цю рамку на трьох поняттях загального права, які регулярно переносяться в договори, що регулюються континентальним правом, – застереженні про повноту договору разом із правилом про усні докази, зустрічному наданні та обов’язку добросовісності у виконанні договору; виявити наслідки запропонованої рамки для викладання англійської мови для спеціальних цілей та юридичної англійської. Відповідно до мети й завдань роботи використано критичний дискурс-аналіз за Fairclough та функціональну порівняльно-правову методику за Merryman і Pérez Perdomo. Аналіз результатів став підставою для таких узагальнень: стандартизовані англомовні договірні форми конвергують між юрисдикціями на рівні мовної поверхні, тоді як доктрина, яку ці форми нібито передають, залишається вкоріненою в традиції загального права. Розходження утворюють градієнт: рецитація зустрічного надання залишається інертною за континентального застосовного права, застереження про повноту договору послаблюється або витісняється, а обов’язок добросовісності може бути доданий попри мовчання тексту. Саме це роз’єднання формальної та доктринальної конвергенції підтримує ілюзію нейтральності, інтерпретаційні витрати якої, як припускається, розподіляються нерівномірно; це положення сформульовано як гіпотезу для емпіричної перевірки. Отже, нейтральність – не властивість англійської мови як засобу, а артефакт стандартизації, що робить контрастивну доктринальну грамотність компетентністю, невіддільною від термінологічної та жанрової майстерності в програмах юридичної англійської.

Посилання

Anesa, P. (2019). Towards a conceptualisation of Legal English as a Lingua Franca? International Journal of English Linguistics, 9(6), 14–21. https://doi.org/10.5539/ijel.v9n6p14

Bernini, G. (1989). Cultural neutrality: A prerequisite to arbitral justice. Michigan Journal of International Law, 10(1), 39–56.

Bhatia, V. K. (1993). Analysing genre: Language use in professional settings. Longman.

Biel, L. (2014). Lost in the Eurofog: The textual fit of translated law. Peter Lang. https://doi.org/10.3726/978-3-653-03986-3

Canagarajah, S. (2013). Translingual practice: Global Englishes and cosmopolitan relations. Routledge.

Cao, D. (2007). Translating law. Multilingual Matters.

Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. Routledge.

Gibbons, J. (2003). Forensic linguistics: An introduction to language in the justice system. Blackwell.

House, J. (2003). English as a lingua franca: A threat to multilingualism? Journal of Sociolinguistics, 7(4), 556–578. https://doi.org/10.1111/j.1467-9841.2003.00242.x

Jenkins, J. (2015). Repositioning English and multilingualism in English as a Lingua Franca. Englishes in Practice, 2(3), 49–85. https://doi.org/10.1515/eip-2015-0003

Lowe, R., & Smith, R. (2020). L. A. Hill’s “neutral English”: A historical counterpoint to ELF. ELT Journal, 74(1), 20–28. https://doi.org/10.1093/elt/ccz054

Mauranen, A. (2012). Exploring ELF: Academic English shaped by non-native speakers. Cambridge University Press.

Mehta, K. (2025). Challenging the myth of neutrality: Strategic litigation and professionalism in international criminal law. Journal of International Criminal Justice, 23(3–4), 617–633. https://doi.org/10.1093/jicj/mqaf048

Merryman, J. H., & Pérez Perdomo, R. (2007). The civil law tradition: An introduction to the legal systems of Europe and Latin America (3rd ed.). Stanford University Press.

Mori, L. (Ed.). (2018). Observing Eurolects: Corpus analysis of linguistic variation in EU law. John Benjamins. https://doi.org/10.1075/scl.86

Park, W. W. (1995). Neutrality, predictability and economic cooperation. Journal of International Arbitration, 12(4), 99. https://doi.org/10.54648/joia1995032

Queen Mary University of London, & White & Case. (2021). 2021 international arbitration survey: Adapting arbitration to a changing world. School of International Arbitration, Queen Mary University of London. https://www.qmul.ac.uk/arbitration/research/2021-international-arbitration-survey/

Šarčević, S. (1997). New approach to legal translation. Kluwer Law International.

Seidlhofer, B. (2011). Understanding English as a lingua franca. Oxford University Press.

Tiersma, P. M. (1999). Legal language. University of Chicago Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-01

Як цитувати

Рудік, І. (2026). ІЛЮЗІЯ НЕЙТРАЛЬНОСТІ В ЮРИДИЧНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ЯК ЛІНГВА ФРАНКА. Folium, (9), 242–249. https://doi.org/10.32782/folium/2026.9.29

Номер

Розділ

Статті